У переяславському молодіжному центрі «Зустріч» панувала нетипова для навчальних буднів атмосфера. Замість звичних конспектів – турнікети, бронежилети та зброя, а замість сухої теорії з підручників – жива розмова про те, хто ми є і куди йдемо. Військовослужбовці бригадної артилерійської групи НГУ провели для старшокласників лекцію з національно-патріотичного виховання, яка згодом переросла у практичну площину, інформує Proslav.
Нація мертвих, живих і ненароджених
Розпочали з ідеології. Лектор, який понад 15 років викладав в університеті, а тепер тримає стрій у лавах Національної гвардії, одразу відкидає популярні міфи про нібито молоду українську державу. Наша державність, наголосив він, налічує понад тисячу років – від княжого подружжя Ігоря та Ольги до сьогодення.
Головний меседж зустрічі був чітким: нація – це живий організм, що розвивається за законами природи, тоді як держава – це механізм, своєрідний «панцир», покликаний цей організм захищати. Якщо механізм не працює на користь нації, виникає питання про його доцільність.
«Українські націоналісти завжди розуміли націю як природну спільноту, а не штучний проєкт. Шевченко сформулював це ідеально: “і мертві, і живі, і ненароджені”. Нація – це розширена родина. Її не можна створити людськими забаганками, як у грі заснувати націю ельфів чи хобітів. Вона є найвищою цінністю, бо вона – природна», – наголосив військовий.
Тріада ідеологів: хто навчив українців бути самостійними
Щоб зрозуміти, як українці дійшли до створення власної держави, на лекції згадали трьох постатей, які перетворили народні спогади на конкретну політичну мету:
- Микола Міхновський (автор «Самостійної України»): саме він у 1900 році першим сформулював необхідність створення суверенної національної держави. Лектор зруйнував популярний міф про те, що націоналізм – це суто західноукраїнське явище: Міхновський був харків’янином і багато працював на Полтавщині. Це доводить, що національна ідея завжди охоплювала всі українські землі.
- Дмитро Донцов (засновник філософії волі): мислитель із гігантською спадщиною, який вчив націю не просто чекати на кращу долю, а виборювати її. Його праці сформували вольовий характер цілого покоління.
- Юрій Липа (стратег і геополітик): автор «Чорноморської доктрини» ще у 1930-х роках наполягав, що природний вектор України – це експансія на Кавказ та Близький Схід. Липа стверджував: або Україна буде великою державою із власною сферою впливу, або нам не дадуть існувати.
Як зазначив лектор, на відміну від сусідньої Білорусі, де в 1917 році не знайшлося постатей рівня Міхновського, українці мали міцний інтелектуальний фундамент. Саме він надихав покоління ветеранів УНР, а згодом – молодих діячів ОУН, таких як Степан Бандера та Роман Шухевич, продовжувати боротьбу.
Три етапи української ідеї та вибір без вибору
Окрему увагу приділили тому, як змінювалися глобальні цілі українців протягом століть. Згідно з лекцією, зараз ми перебуваємо на третьому, вирішальному етапі:
- XVIII-XIX ст.: Колонізація степів та вихід до Чорного моря (за що наші предки воювали майже тисячу років).
- XX ст.: Здобуття власної національної держави.
- XXI ст.: Геополітична конкурентоспроможність.
«Україна не може бути маленькою мишкою, яка тихо живе в нірці. Ми занадто великі, багаті й розташовані на надто важливих землях. Україна – це лев. Або ми будемо гравцями, які вирішують долю планети, або нас просто знищать. Іншого виходу немає», – підсумував лектор.
Від теорії – до гвинтівки, екіпірування та турнікета
Після інтелектуального штурму почалася практична частина, яку проводили досвідчені інструктори. Для школярів розгорнули кілька насичених локацій.
Старшокласники отримали змогу власноруч розібрати та вивчити особливості сучасного українського озброєння – штурмових гвинтівок UAR-15 та пістолета ФОРТ-20, а також порівняти їх із радянським АК-74.
Окрім цього, кожен охочий міг відчути на собі вагу військових буднів. Учні приміряли справжнє спорядження українських захисників: плитоноску, бойовий шолом з активними навушниками та розвантажувальний пояс (РПС).
Також під наглядом військовослужбовців школярі вчилися правильно накладати турнікети. Сьогодні це базова навичка, яка рятує життя незалежно від того, де ти знаходишся.
Зустріч завершилася на серйозній, але життєствердній ноті. За словами військових, попри всі труднощі, зараз українці проходять шлях, на який іншим націям знадобилися б сотні років.
Ситуація на фронті залишається важкою, але, як наголосили бійці під час зустрічі – «надзвичайно перспективною». А гасло «Перемога або смерть» – це не просто слова, а констатація факту, де на першому місці завжди стоїть Перемога.
