У вівторок, 6 травня, у Переяславській гімназії №4 відкрили меморіальну дошку на честь випускника закладу – Героя Сергія Тарасюка, який захищав Україну з першого дня великої війни й до останнього свого подиху, повідомляє Proslav.

На подвір’ї школи, де колись навчався Сергій, зібралися вчителі, учні, рідні, друзі та побратими Героя. Сергій Тарасюк народився 17 липня 1993 року. Після закінчення гімназії №4 навчався у Переяславському професійно-технічному училищі. Деякий час працював водієм таксі.
У 2016 році разом зі старшим братом Олександром вирушив на фронт у зону АТО. Після демобілізації у 2019 році повернувся до мирного життя, працював будівельником. Однак з початком повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року, не вагаючись, знову став до лав захисників.
– Сьогодні ім’я Сергія Тарасюка повертається сюди, в його рідну школу. Не просто як напис на дошці, а як нагадування, що справжня сила – тиха, віддана і чесна, – зазначила ведуча церемонії Влада Черненко. – Його шлях починався тут, у цих стінах, а продовжився у ЦПТО, далі за кермом таксі. Він був добрим сином і люблячим татом для свого Максима. Але головне – він ніколи не стояв осторонь. Коли країна цього потребувала, він піднявся. Без гучних слів, без пафосу.
Упродовж бойового шляху Сергій пройшов шлях від водія до механіка самохідної артилерійської установки. Його мужність і відданість Україні відзначені низкою нагород: медалями «За участь в АТО», «За жертовність і любов до України», почесною відзнакою «Хрест 54-ї ОМБр» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Герой загинув 12 липня 2024 року під Сіверськом на Донеччині. Право відкрити меморіальну дошку надали найдорожчим – мамі Тетяні Іванівні та 11-річному сину Максиму.
Священнослужитель ПЦУ Іван Будняк провів спільну молитву й освятив дошку.
– Сергій пожертвував найдорожчим – власним життям. Наш обов’язок – пам’ятати його, молитися та передавати цю пам’ять наступним поколінням. Молитва – найвищий вияв шани до Героя, – наголосив отець Іван.
До присутніх звернувся голова Переяславської громади Вячеслав Саулко:
– Біль стискає серце щоразу, коли доводиться вшановувати пам’ять полеглих захисників. Важко уявити, де б ми були, якби не вони. Ми переможемо, але якою ціною?.. Ціною життів таких патріотів, як Сергій Тарасюк. З нашої громади вже 172 воїни загинули, захищаючи Україну. Закликаю пам’ятати кожного з них і ніколи не пробачати ворогу того, що він чинить із нашою землею. Діти, ви навчаєтеся в школі, де виріс Герой. Пишайтеся цим і пам’ятайте, завдяки кому живете у вільній країні.
Директор гімназії Анатолій Чуян промовив:
– Ця подія болісна, але вона залишиться в пам’яті надовго. Ми увіковічуємо ім’я нашого випускника першою меморіальною дошкою, та, на жаль, не останньою, бо вже 11 випускників гімназії віддали життя за незалежність України. Класна керівниця Сергія вже не працює у школі, але у розмові вона згадувала, що Сергій був дуже відповідальним хлопцем, на нього завжди можна було покластися. Син Сергія Максим навчається у шостому класі нашої школи. Бабуся замінила йому і маму, і тата. Але, Максиме, ти повинен пишатися своїм татом Героєм.
На завершення церемонії до меморіальної дошки Сергія Тарасюка поклали живі квіти, як символ вдячності за життя, за подвиг, за свободу, яку він боронив до останнього подиху.
Нагадаємо, У Переяславі попрощалися з Героєм Олегом Швидченком: захисник загинув на Херсонщині.