Зупинка громадського транспорту у центрі села Гайшин отримала «нове життя». Її оновили, а стіни прикрасили малюнком ляльки-мотанки. Це стало можливе завдяки синергії старости Олександра Якуби, небайдужих громадян та майстрині Христини Муляр. Як виникла ідея, хто запросив художницю та у яких села ще можуть реалізувати подібні проекти, розповідає Proslav.
Як виникла ідея
Як повідомив Proslav староста села Гайшин Олександр Якуба, зупинка знаходиться на балансі Служби автомобільних доріг, однак, у зв’язку з тим, що споруда знаходиться у центрі населеного пункту виникла ідея реставрації. Посадовець зазначив, що профінансували проект «друзі села».
«Не хотілось банальності, якихось малюнків «кліше». Ми хотіли зробити щось неординарне та водночас патріотичне, яке уособлювало нашу історію та культуру», – зауважив Якуба.
Стіни зупинки прикрашає малюнок ляльки-мотанки. За словами старости, у світі Україну асоціюють з вишитими сорочками, рушниками, козаками.
«А от про ляльку-мотанку інколи не знають нічого. Прекрасно що традиції створення та використання таких ляльок збереглися та продовжують відроджуватися. Мотанки давні родинні обереги українців. Такі ляльки уособлюють собою єднання сімейних зв’язків поколінь», – розповів пан Олександр.
Хто запросив майстриню
Староста розповів, що знає майстриню особисто. Однак він зазначив, що спочатку була ідея запросити до виконання місцевих майстрів. Проте, за словами Якуби, пані Христина сама проявила бажання взяти участь у реалізації такого проекту.
«Для неї це новий крок, щось нове. Тому, що вона до цього зображала мотанку на одязі, а у нашому селі її бачення залишиться на зупинці», – поділився Олександр Володимирович.
Він зазначив, що всього нанесення малюнку зайняло 6 годин.
Які ще роботи, крім малюнку було зроблено
Олександр Якуба розповів, що до цього зупинка «протікала». Окрім цього, отвори, які були закладені в її архітектурі від самого початку, за словами старости, не дозволяли людям комфортно перебувати та чекати транспорт під час негоди.
«Нами було прийнято рішення закласти один з таких отворів. Також провести штукатурні роботи, закрили шов, випалили попередню багатошарову фарбу, повністю перефарбували стіни, провели шліфувальні роботи лавки. Водночас почали фарбувати огорожу навколо зупинки», – зазначив він.
Пан Олександр додав, що поряд із зупинкою було встановлено нову дошку оголошень. Це зробили для того, щоб таким чином захистити стіни зупинки від наклеювання різного роду листівок.
«Також оновили табличку на зупинці. Попередня вже «вичерпала свій термін придатності». Нагадаю, що на початку повномасштабного вторгнення її було демонтовано. Тому на її місце ми встановили вже нову», – розповів посадовець.
Староста Якуба поділився подальшими планами й зауважив, що є наміри зробити оновлення зупинок у селі Чирське та Гребля. Він сподівається, що наступного року за підтримки небайдужих вдасться реалізувати заплановане.
Що символізує напис на зупинці
На зупинці окрім малюнку знаходиться напис «Незламні. Лиш боротись –значить жить». Пан Якуба зазначив, що напис виконувала сама майстриня, яка перед цим попросила дозволу.
«У ньому два підтекста. Перший – незламний народ нашої країни, який бореться за свою Незалежність, за своє існування. Другий – майстриня разом з маріупольським бізнесменом Михайлом Пуришем, який став волонтером – мають власний волонтерський рух. Це люди, які роблять «Пункти незламності» на деокупованих територіях України. Вони бурять воду, встановлюють пральні машинки, проводять електроенергію й дають людям можливість елементарно себе забезпечити», – розповів Олександр Володимирович.
Друга частина напису моя ідея «Лиш боротись – значить жить» належить творчості Івана Франка. За словами Якуби, наразі вони є дуже актуальними для українців.
Тим часом бориспільська майстриня презентувала у Переяславі виставку «Текстильні візерунки».
Буде цікаво почитати: «Заклад ожив: у Переяславській гімназії №5 відновили очне навчання».