В Україні розгорівся новий мовний скандал. Державна служба з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) підготувала та направила на міжвідомче погодження законопроєкт, який розширює можливості використання мов національних меншин – насамперед російської – у сфері послуг, наукових публікацій, конференцій та спортивних заходів, передає Proslav.

Документом також передбачено зміни до чинних законів, що регулюють мовну політику в освіті, роботі органів влади та місцевого самоврядування.
Серед ключових положень – дозвіл посадовцям виступати на офіційних засіданнях не лише українською, а й мовами меншин, а також вимога володіння цими мовами на рівні державної. У регіонах, де традиційно проживають представники певних спільнот, планується дублювати нормативні акти мовами меншин.
В’ятрович: «Це вже не просто бездіяльність, а приєднання української влади до російського наступу на українську мову»
Народний депутат Володимир В’ятрович розкритикував ініціативу, вважаючи її підривом мовної політики України та небезпекою для національної безпеки.
«Законопроєкт грубо втручається у закон про державну мову, штучно вносячи в нього зміни про захист національних меншин, передбачає застосування замість української – мови меншин (читай: російської) у сферах надання послуг, спортивних змагань, у наукових виданнях та конференціях. Причому йдеться аж ніяк не про угорську, румунську чи польську мови, які нарівні з англійською та іншими мовами ЄС і так можуть широко використовуватися в науці, освіті та культурі, а про інші мови, передусім російську.»
Політик застерігає: окремі положення документа можуть призвести до запровадження елементів офіційної багатомовності, що суперечить Конституції. Особливе занепокоєння викликає поширення дії законопроєкту на райони, де представники меншин фактично не проживають, – це, на думку В’ятровича, відкриває шлях до мовної регіоналізації країни.
Він наголошує, що під час війни за ідентичність просування російської мови є частиною ширшої стратегії агресора, спрямованої на підрив української культури та національної єдності.
«Останні дії представників влади, спрямовані на підрив державної мовної політики, є прямою загрозою національній безпеці і єдності України. Наступ на українську мову, русифікація всіма можливими засобами є невід’ємною складовою війни на знищення, яку Росія веде проти українського народу.
Цей наступ включає не лише жорстоке винищення всього українського на окупованих територіях. Росія вкладає величезні зусилля й кошти в системну політику зросійщення, спрямовану на всю територію України, передусім – на дітей та молодь.»
В’ятрович підкреслив, що влада демонструє бездіяльність у мовній сфері: не виконує закон про підтримку книгарень, блокує ухвалення законів щодо створення українськомовного освітнього середовища, а державна програма розвитку української мови до 2030 року не реалізується.
«…Те, що відбувається останніми днями – вже не просто бездіяльність, а, по суті, приєднання української влади до російського наступу на українську мову», – написав політик.
Громадськість застерігає: консенсус щодо мовного законодавства може бути зруйновано
Мовозахисні організації нагадують: у грудні 2023 року Верховна Рада ухвалила збалансовані зміни до законодавства про національні меншини, які отримали схвальну оцінку Європейської комісії. Тодішній компроміс, на думку експертів, тепер опиняється під загрозою.
Активісти закликають уряд припинити “залаштункове” погодження мовних ініціатив з іноземними державами – зокрема з Угорщиною, влада якої неодноразово висловлювала проросійські позиції, – і натомість ухвалити важливі для захисту української мови документи.
На думку мовозахисників, новий законопроєкт ДЕСС можна прирівняти до сумнозвісного закону Ківалова-Колесніченка, адже він дозволяє використовувати мови меншин (передусім російську) у наданні послуг, науковій діяльності та роботі місцевих органів влади, фактично підміняючи державну мову.
У заяві громадськості наголошується, що запропоновані норми суперечать Конституції України, а широке застосування мов меншин у регіонах може стати передумовою для сепаратизму та фрагментації країни.
Мовозахисні організації вимагають від влади:
- Не вносити та не ухвалювати законопроєкти, які послаблюють позиції української мови у сфері освіти, державного управління та культури.
- Припинити закулісне погодження мовних документів з іноземними урядами.
- Ухвалити урядовий законопроєкт №14120, який виключає російську мову з-під дії Європейської хартії регіональних або міноритарних мов.
- Підтримати законопроєкт №13072 щодо створення українськомовного освітнього середовища.
- Забезпечити виконання державної програми розвитку української мови до 2030 року.
- Розробити нові ініціативи, спрямовані на посилення мовного захисту, протидію русифікації та підтримку українського культурного продукту.
У підсумку мовозахисники наголошують: у час війни за ідентичність мова – це не лише питання культури, а питання національної безпеки.
Нагадаємо, військова омбудсменка Решетилова жорстко висловилася про тих, хто досі не оновив свої дані.