Учениця Переяславського академічного ліцею імені Івана Мазепи, волонтерка МЦ «Зустріч» та членкиня Молодіжної ради Переяславської громади Поліна Бурчик зі своїм відео про молодість під час війни та силу поколінь стала переможницею національного конкурсу учнівських відеосюжетів «Репортер». Її роботу було обрано до десятки кращих з понад півтори сотні відео, і нині вона поділилася з Proslav своїми враженнями від участі і церемонії нагородження.
Поліно, вітаємо з перемогою! Які перші емоції були, коли оголосили, що ти в десятці найкращих з 150 робіт?
Дякую! Перша емоція, напевно, це захват. Адже я не очікувала побачити своє імʼя першим в списку. Але, в той же час, це було полегшення, адже я приймаю участь вже вдруге. Минулого року мені вдалося потрапити в 50 фіналістів, а цього року вже в омріяні топ-10.
Як ти дізналася про конкурс «Репортер» і що тебе спонукало взяти участь?
Про «Репортер» минуло року мені розповіла мама, і після його минулорічних результатів я знала, що буду подаватися і наступного року. Тож слідкувала за анонсами на сторінці «Фільтр». І одразу ж почала думати над ідеями.
Твій відеосюжет називається «Марафон мого покоління». Розкажи чому ти обрала саме цю тему і що саме хотіла донести?
Я обрала тему «Молодість під час війни: про навчання, мрії, волонтерство та силу поколінь», адже саме ця тема мені дуже імпонує. Моя відеоробота побудована на моїй історії, яка близька багатьом моїм одноліткам.
Я мрію повʼязати своє життя із спортивним медіа, тож показала як ми – підлітки працюємо над своїми мріями в реаліях війни.
Розкажи трішки про підготовку: скільки часу пішло на зйомки та монтаж? Хто допомагав, чи все задумане вдалося?
На створення роботи пішло близько місяця – від ідеї до готового результату. З розробкою плану та сюжету мені допомагали батьки. З відеозйомкою та монтажем Олександр Артюх (фотограф та оператор видання Proslav– прим.авт.). До зйомок також долучилися мої близькі.
Чи були в тебе якісь несподівані відкриття про своє покоління внаслідок участі, може переглядаючи інші сюжети учасників?
Інші відео роботи які увійшли до фіналу були на інші теми. Наприклад: «Жінки які тримають тил» або ж «Культура під час війни». Хочеться сказати, що наше покоління неймовірно талановите і унікальне. А умови, в яких ми творимо, постійно нас загартовують.
Як пройшло саме нагородження? Що найбільше запам’яталося з церемонії чи спілкування з іншими учасниками/журі? Які ще роботи сподобалися?
Триденний «Репортер Camp» пройшов у Львові. Нагородження відбулося в Українському католицькому університеті. Після мали лекції з медійниками і можливість відвідати студію «Суспільне Львів»
Перед церемонією спілкувалася з керівницею проєкту медіаграмотності «Фільтр». Подякували за мою наполегливість. Адже, окрім перемоги у конкурсі, у вересні я ще взяла участь в Всеукраїнському уроці медіаграмотності. Спілкувалася також і з журі, зокрема про переваги й недоліки самої відеороботи. Загалом тішуся що мала змогу познайомитись особисто з учасниками, поділитися власним досвідом та дізнатися більше про їхній шлях.
Які подальші плани у журналістиці/відеотворчості? Маєш ідеї для наступних сюжетів?
Зараз для мене важлива підготовка до НМТ та завдання обрати спеціальність до душі. Але, звичайно, з початком другої половини сезону планую отримати акредитацію та їздити на футбольні матчі, щоб розвивати власний спортивний блог. Також планую створити подкаст саме про спортивну журналістику, адже цій темі, як на мене, приділяють недостатньо уваги. Як на мене, охочі розвиватися в цьому напрямку не мають змоги краще дізнатися про те, як це працює зсередини. Тож хочу з цим допомагати.
Що б ти порадила іншим школярам і студентам, які хочуть спробувати себе в подібних конкурсах, але поки сумніваються?
Перш за все, не боятися спробувати. Адже це про розвиток себе, і аж ніяк не про думку оточення. Участь в конкурсах, різноманітних проєктах і тренінгах допоможе вам знайти однодумців, які неодмінно залишиться у вашому житті. Це чудовий досвід та можливість самореалізації.
І наостанок: кому ти хотіла б подякувати за підтримку в цьому шляху?
Звичайно я б хотіла подякувати батькам за те, що завжди підтримують мої ідеї та інтереси. Вони дають змогу пробувати себе в будь-якому напрямку та мотивують не здаватися.
Містяни та команда Proslav пишаються тобою, Поліно, бажають успіхів та чекають на нові історії від тебе. Ти – наше молоде покоління, яке вже перемагає!
А тим часом у Переяславі запрошують донорів долучитися до виїзної акції зі здачі крові