19 серпня у Національному заповіднику «Софія Київська» відбувся гуманітарний форум «Сковорода і свобода: внутрішня незалежність як основа державності», організований Університетом Григорія Сковороди в Переяславі та Благодійним фондом «МХП-Громаді». Подія приурочена до Дня Незалежності України та продовжила відзначення 300-річчя від народження українського філософа. На місці події був і журналіст Proslav.
Ключовою подією форуму стала презентація колективної монографії «Вічно сучасний: життя, філософська, педагогічна та літературна творчість Григорія Сковороди». Видання об’єднало 52 авторів з провідних наукових установ і університетів, а також музейників та краєзнавців. Книга обсягом 525 сторінок висвітлює життєвий і творчий шлях Сковороди та демонструє актуальність його ідей сьогодні. Видання, що побачило світ за сприяння і підтримки Благодійного фонду «МХП-Громаді» ілюстроване світлинами, архівними матеріалами, репродукціями творів мистецтва та музейними експонатами.
Символічна локація підкреслила тяглість української культури – від духовних витоків Київської Русі до гуманізму Сковороди та сучасної демократичної України
Монографія не лише узагальнює багаторічні дослідження, а й відкриває нові перспективи у вивченні спадщини українського любомудра, роблячи її важливим науковим і культурним орієнтиром для дослідників, освітян і широкої читацької аудиторії.
«Це видання – не лише науковий доробок, а й інтелектуальний ресурс, що формує духовний щит держави. Сковорода говорив про свободу і життя в істині – ці слова актуальні й нині. Монографія допоможе молодим українцям краще зрозуміти його філософію», – зазначив заступник головного виконавчого директора зі сталого розвитку МХП, голова Наглядової ради Благодійного фонду «МХП-Громаді» Юрій Мельник.
«Сковорода вчить нас свободі, гідності та “сродній праці” – цінностям, які надихають і нині. Наше завдання – зробити його спадщину зрозумілою молоді та помітною у світі, адже це не лише український, а й європейський скарб», – підкреслив ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур.
Панельна дискусія, серед інших, об’єднала українського письменника та військовослужбовця Сергія Жадана й міністра освіти і науки Оксена Лісового
Також серед її учасників слід відзначити науковицю Аліну Севастюк, проректора Василя Дударя та заступника головного виконавчого директора зі сталого розвитку МХП Юрія Мельника. Модераторкою виступила докторка філософських наук Наталія Кривда.
«Мені здається, що Сковорода на перший погляд не вписується в декорації цієї страшної війни – він максимально пацифістський, аполітичний, відокремлений від політично-соціальних речей. Але насправді він глибший за всі сучасні означники, як-от «хіпстер», бо в ньому є універсум, ідея внутрішньої свободи та гідності, яка допомагає зберегти людську ідентичність. У цей важкий час, коли суспільство втомлене й дезорієнтоване, саме ця свобода, яку сповідував Сковорода, дає силу інвестувати в спільну справу, роблячи його присутність парадоксально важливою», – серед іншого зазначив у ході дискусії український письменник і військовослужбовець Сергій Жадан.
«Я дуже вдячний Переяславському університету за те, що послідовно підсвічує постать Сковороди: вони багато років проводять конференції кожні два роки, залучаючи дослідників з України та за кордоном, мають Центр Сковородинознавства з хорошим відгуком від науковців. Я знаю цей університет як осередок, який добротно й якісно займається цим задовго до мого приходу в освіту, і це видання – важливе й своєчасне», – зазначив міністр освіти і науки Оксен Лісовий.
Після обговорення учасники заходу мали можливість відвідати унікальну екскурсію територією Національного заповідника «Софія Київська»
Філософія Сковороди – внутрішня свобода, самопізнання, «сродна праця» та життя в істині – формує духовний каркас українського спротиву. Форум засвідчив, що перемога України можлива лише тоді, коли держава захищає не лише кордони, а й внутрішній світ громадянина.
Нагадаємо, що фестиваль у Яготині об’єднав громади в любові до традицій: Переяслав презентував свої культурні й туристичні надбання.
