До Переяслава 22 жовтня завітали представники Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС). Їхній візит відбувся за підтримки проєкту Ради Європи «Підтримка впровадження європейських стандартів щодо боротьби з дискримінацією та прав національних меншин в Україні», передає Proslav.
Метою делегації було ознайомитися з тим, як у громаді дотримуються прав і свобод представників національних меншин. До її складу ввійшли представники ДЕСС, Національної соціальної сервісної служби України, Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Міністерства освіти і науки, Національної поліції та Офісу Ради Європи.
У Переяславі їх зустрічали міський голова Вячеслав Саулко та ректор Університету Григорія Сковороди у Переяславі Віталій Коцур. Разом із представниками делегації вони поспілкувалися з мешканцями громади, зокрема єврейської та ромської спільнот, а також заклали кленовий сквер імені Шолом-Алейхема.
«Війна не роз’єднала нас, а навпаки – об’єднала»
Під час круглого столу в Молодіжному центрі «Зустріч» головний спеціаліст Відділу етнополітики ДЕСС Олег Пурій наголосив, що питання національних меншин нині є надзвичайно актуальним:
– Україна – багатонаціональна держава, у якій проживають представники понад сотні національностей. І нині, під час війни, вони також боронять Україну, волонтерять, допомагають як можуть. Це горе об’єднало наше суспільство. Попри спроби ворога нас розділити, війна навпаки згуртувала людей, – зазначив посадовець.
Він також нагадав, що сьогодні внутрішня і зовнішня політика України спрямована на європейську інтеграцію. Вже через півтора місяця після початку повномасштабного вторгнення Україна подала заявку на членство в ЄС, а в червні 2022 року отримала статус кандидата.
– Почалася активна співпраця з Європейською комісією. Разом із кандидатським статусом Україна отримала сім рекомендацій, серед яких – реформування законодавства у сфері національних меншин. Саме тому ми ще більше активізували діяльність у цьому напрямку. Представники Ради Європи уважно стежать за виконанням цих зобов’язань, – пояснив Олег Пурій.
За його словами, за останні пів року в Україну приїжджали кілька моніторингових місій Ради Європи, що працюють у межах різних конвенцій. Єврокомісарка з питань розширення ЄС Марта Кос відзначила, що Україна успішно виконує свої обіцянки у сфері захисту прав нацменшин, але робота не зупиняється.
– Ми розуміємо, що основна частина державного бюджету нині спрямована на оборону. Але навіть у цих умовах держава знаходить можливість підтримувати національні меншини, а реалізація таких ініціатив відбувається саме на місцевому рівні, – наголосив представник ДЕСС.
«Маємо жити у єдності та мирі»
Про роль освіти у формуванні толерантного суспільства розповів державний експерт експертної групи з питань шкільної освіти Директорату шкільної освіти МОН Дмитро Чуприна.
– Дуже важливо, що ми маємо змогу тут, у Переяславі, говорити про підтримку національних меншин, про рівні можливості та взаємоповагу. Це основа нашого суспільства. Україна багата своїм національним розмаїттям, але головне – ми маємо жити в єдності та мирі, – підкреслив він.
«Відкриті до співпраці та захисту прав усіх спільнот»
Начальник відділу з питань захисту прав осіб ромської національної меншини Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Володимир Кондур відзначив, що питання нацменшин, зокрема й корінних народів, є серед пріоритетів держави:
– Ми приїхали побачити ситуацію на місцях, щоб зафіксувати як позитивні практики, так і можливі проблемні питання. Сьогодні під час закладання скверу ми переконалися, що історія єврейського народу тут зберігається й шанується. Наш відділ створений саме для того, щоб оперативно реагувати на запити ромської спільноти та сприяти вирішенню їхніх потреб у межах євроінтеграційного курсу України, – розповів він.
Керівниця ромської громади розповіла про їхню історію та плани
Під час зустрічі делегація відзначила активну діяльність Переяславського товариства єврейської культури, яким керує Ірина Кучеренко, та поцікавилася, чи має подібне представництво ромська спільнота.
Керівниця громадської організації «Бахтале Терне Переяслав» Тетяна Коваленко розповіла, що першу ромську громаду в місті ще у 2004 році об’єднав її батько Микола Коваленко. Протягом десяти років організація активно популяризувала ромську культуру: діяв танцювальний колектив «Бахтале терне», а у 2005 році на базі університету відбувся Всеукраїнський фестиваль ромського мистецтва.
Після смерті засновника активність спільноти тимчасово знизилася, однак у грудні 2024 року Тетяна Коваленко зареєструвала нову громаду – ГО «Бахтале Терне Переяслав». Організація активно долучилася до гуманітарної діяльності – допомагала внутрішньо переміщеним особам, видавала гуманітарну допомогу, сприяла оформленню документів і пошуку житла.
За словами керівниці, до війни в Переяславі проживало 111 ромських родин, нині залишилося 55, серед них – 22 дитини. Частина сімей виїхала за кордон.
– Ми плануємо відродити школу для дітей з вивчення ромської мови та культури, а також створити власний осередок, де можна буде проводити зустрічі громади, – поділилася планами Тетяна Коваленко.
Представники місцевого самоврядування підкреслили, що в Переяславській громаді триває системна робота, спрямована на розвиток взаєморозуміння між спільнотами та розширення можливостей для всіх мешканців – незалежно від їхнього етнічного походження чи віросповідання.
Нагадаємо, у мистецькій галереї відкрили виставку художника з Борисполя Миколи Чубатюка «Крила волі».