Якщо раніше містом лише ходили міфологизовані легенди, що, начебто, ігумен Архангело-Михайлівського монастиря, архімандрит Антоній (Пономаренко) сидів у в’язниці з Януковичем, а після відсидки став священником і про його «булу» славу нагадують лише татуювання ретельно заховані під рясою то протягом минулого року ми неодноразово переконувалися, що з «блатним базаром» Пономаренко на ти.
Узяти хоча б свіжу історію про «Не снимай меня, тварь! Бл*ть, не снимай, паскуда! Ты меня знаешь!», коли «промосковський» і російськомовний в побуті, як сам зізнавався нам у одній з минулорічних телефонних розмов, священник агресував до людини зі смартфоном, а вже за мить, помітивши священника ПЦУ, накинувся на отця, звертався до нього на ти, назвав козявкою та заявив, що роздушить. Певно, ви вже бачили й геть «не святі» емоційні діяння ігумена Архангело-Михайлівського монастиря:
Як і «владика» – керуючий справами Української Православної Церкви митрополит Бориспільський і Броварський Антоній (Паканіч), який користується великою повагою вірян УПЦ (типу не МП) і церковним «прем’єр-міністром» і другою людиною в церкві після Онуфрія, його переяславський тезка – архімандрит Антоній (Пономаренко) щосили намагається бути в нашому краї постаттю, що до останнього намагається утримати ситуацію під контролем УПЦ МП. Саме цьому священнику церква має завдячувати «мобілізацією вірних церкві» у моменти, коли треба відстояти той чи інший храм – саме він «газеллю» або «бусом» завжди підвозить хористів чи вірян які блокують входи в храми, встановлюють т.зв. «молитовні щити». Приміром ось як це було рівно минулоріч, 9 червня 2022 року, під час зібрання релігійної громади жителів мікрорайону Борисівка з приводу переходу Церкви святих Бориса і Гліба з УПЦ (МП) до ПЦУ.
Нині ж, у вівторок 6 червня 2023 року, коли комісія прийшла для обстеження та передачі ключів, матеріальних цінностей, документів законним власникам культової споруди, Антоній (Пономаренко) був тут як тут. І якщо раніше ми могли лише припускати про залякування священників у яких ті зізнавалися не на камеру, то нині архімандрит пішов «ва-банк» і подав їм недвозначні сигнали привселюдно. У розпорядженні Proslav знову є кадри з місця події.
«Держи язик за зубами»
«Держи язик за зубами», – емоційно відповідає Пономаренко у відповідь одному з отців ПЦУ який на території Свято-Успенської церкви пояснює йому, що члени комісію зайдуть в храм.
«І що буде?», – запитує отець.
«А я тобі сказав! Стій мовчки і все! От так! Комісія тут немає права нічого робити! Це не комісія, а так – шарлатани. І ви всі це знаєте, і всі мовчите!», – спершу стиха а потім поволі надаючи басових ноток у свій тон підкреслює Пономаренко.
«Міська рада, позорисько! Позорисько! Прийшли переписувати церковне майно. З ким ви завелися? Ви з Богом завелися!», – додає.
«Ви з Богом воюєте!» або «Завтра владика буде усе це бачить і знать»
Коли представник комісії підходить до дверей храму з метою відкрити його, ігумен буквально зривається з місця «Так! А це що таке!? Чого він туди йде!?». «Хай йде!», – каже настоятель храму Іван Гайдучок старший, але Пономаренко ніби не чує його і біжить на поріг церкви з вигуками «Чого туди йдете? Яке право маєте?». «Я член комісії», – відповідає чоловік. «А я архімандріт Антоній! Яке ТИ право маєш це робити?». Коли у сутичку втручається поліція діалогу Антоній ще раз наголошує що такі дії, нібито, незаконні. «Нехай отець Іван скаже – ви згодні аби вони приходили сюди? Ви згодні?», – натискає Антоній. Коли люди кажуть, що згоден Антоній каже що нібито не чує його відповіді. Коли чує – спускається донизу. Гайдучок старший намагається щось пояснити.
«Ви сказали – я почув!», – не чується від гніву Антоній. «Завтра владика буде бачить оце все. Оті всі ваші збори підписів, і це тоже буде знать!», – обіцяє Антоній (Пономаренко), вочевидь натякаючи на те, що переповість все керуючому справами Української Православної Церкви митрополиту Бориспільському і Броварському Антонію (Паканічу). Рік тому, коли той приїздив у Переяслав, саме Пономаренко говорив що «владика» «преподает» переяславським священникам і вірянам зразок «чистоты и искренности» і «всегда подказывает, как нужно правильно». Вочевидь, у двох Антоніїв міцний зв’язок, адже раніше Пономаренко публічно декларував що митрополит завжди поряд «и в радости, и в скорби».
«Запомніть! Ця ситуація не минеться, ще повернеться. Усе це беззаконня що ви робите – на ваших головах. Ви сиплете жар на голову собі, своїм дітям і внукам! Ви з Богом воюєте! Це рейдерство!», – продовжує ігумен.
«Стидно», «По своему с ним разберемся»
«Отєц Іван, стидно! Батюшка, стид-но! Дуже соромно мені за вас!», – знову говорить Антоній настоятелю Івану Гайдучку старшому за якусь мить.
«Я розберусь, я сам розберусь», – вочевидь відповідає той.
«Самі будете? Ви будете самі розбиратися з церковним майном? Церковне! Це Боже! А ви оддаєте рейдерам», – не чується від гніву Антоній. «От, що ви робите? Ви запускаєте туди всередину комісію? Ай-ай-ай, батюшка-батюшка! А я ще мав надію, що є у вас десь там совість. Є? Нема», – відповідає на своє, вочевидь, риторичне питання Антоній і демонстративно розвертається від отця Гайдучка. «Нема, нема совісті», – додає Гайдучку який наздоганяє архімандрита.
«А що не так? Що вас смущає», – питає в Антонія хтось з людей.
«Що не так? Не можна віддавати! Це люди будували за свої кошти не для того щоб сюди приходили рейдери і забирали це. Не для цього ви тут!», – парирує Антоній.
«Ми не віддаємо!», – апелює Гайдучок.
«Не для того вас Господь сюди поставив! Поставив аби ви боронили це, а не віддавали», – відповідає Антоній.
«По своему с ним разберемся»
«Дякуємо, що провідали, занепокоїлись!», – намагаються провести за ворота Антонія. Він не настоятель цього храму, проте з-поміж всіх присутніх помітно веде себе найагресивніше. Так, ніби в храмі заховане щось дуже важливе і цінне особисто для нього.
«Я ету версію нє прінімаю. І нікто нармальний чєлавєк не прімєт. Я всєгда здєсь… я всєгда воврємя сдєсь», – долинають відголоски його розмови з кимось з прихожан храму. Йому розповідають, що нібито Антоній не має права заходити на територію храму під час роботи комісії. «Как ето нет? Владикє позвонітє», – продовжує Пономаренко. У словесній веремії яка триває надалі з вуст ігумена можна почути «За 30 сєрєбрєніков продайот, за тарєлочку похльобочкі. Первородство продаєт за тарелочку похльобочкі», – таким чином він провокує отця Івана Гайдучка. Коли на це звертають увагу присутні довкола, заявляє, що «Я не провокую. Ми самі разбірьомся. Самі па своєму с нім разбєрьомся».
«Ви ж дуже досвідчена людина. От чому ви таке кажете?», – питає хтось у Антонія.
«Кажу, кажу те що повинен сказати. Бо з мене Господь спитає. З мене спитає! І за нього спитає. Скаже «чому ти мовчав коли там це проісходило», – відповідає Антоній, вочевидь прикриваючи іменем Божим імена митрополитів Антонія (Паканіча) і митрополита Онуфрія, які точно «спитають» про цю ситуацію першими.
«Ето нє ваше дєло, гражданін Украіни»
«Я сдєсь потому что, Господь поставил меня священником…», – починає ігумен.
«Цього храму?», – задає хтось точкове питання.
«А чєй храм? Ето дом Божий в которий я могу заходить когда я захочу», – підкреслює Антоній.
«Какоє отношеніє ви імєєтє к етому храму?», – запитує ще хтось.
«Прямоє. Самоє прямоє. По законам церкві і государства. І как члєн етой церкві – УПЦ – я імєю право в любоє врємя пріті сюда і служить».
«А с какой целью ви здєсь?», – питає присутній на місці правозахисник
«Ето нє ваше дєло, гражданін Украіни», – відповідає Антоній.
«Я защіщаю інтєрєси Украіни», – говорить правозахисник
«І я защіщаю»,– Антоній.
«Свої?», – підколює хтось
«Я с Онуфрієм говоріл. Гдє ваш юріст, которий должен защіщать ваши інтєрєси?»
«Я обязан прідті сюда і помєшать рейдерскому захвату», – знову аргументує логіку своїх вчинків Пономаренко.
«Помєшать чєму? Ви обжаловали до етого дєйствія коториє проісходят сдєсь сейчас? Подавалі какіє то докумєнти?», – питає правозахисник. Далі триває перепалка:
«А ви хотітє чтоби я ето дєлал?» («А хто?» – питають люди – прим.авт.)
«Я вам обьясню»
«Не надо»
«Обьясню»
«Не надо»
«Я с Онуфрієм говоріл. Гдє ваш юріст, которий должен защіщать ваши інтєрєси?»
«А дальше что? Я сдєсь служу. Я нє прієхал із другого города. Я сдєсь служу і імєю право прідті на любую службу. Спросітє у отцов Іванов. Отци Івани – так чі нє? Не так, не маю права?», – запрошує до розмови Гайдучків Антоній.
«Без мого благословення не маєте права. Так само як і єпископ. Бо я настоятель», – відрізає Антонію отець Іван Гайдучок старший.
«Ах, і єпіскоп не має права. Так ви проти щоб ми приходили. Проти?», –уточнює Антоній.
«Я ніколи не проти нікого», – каже Гайдучок
«Так про що ми говоримо. Ви знаєте закони церкви. І знаєте що зараз кажете. Знаєте, отець Іван. Нада стоять на смєрть за церковь, за дом Божий. За совєсть свою надо стоять на смєрть («А ми що робимо?» – вставляє Гайдучок) як це робили святі. Не прідатєлі церкви, і Бога – а святі».
«Хочете як хочте мене прідатєльом можете називати. Ви вже мене давно винуватите…», – спокійно і тихо відповідає Гайдучок.
«Я понял вас», – каже Антоній. «Вони здають храм. А надо на смерть стоять. На смерть! А я вєздє стоял!», – говорить на виході з подвір’я.
Замість епілогу.
Не дарма наприкінці відео, що вивело Антонія у всеукраїнську публічну площину він додає: «Я скажу, коли прийде час». У орбіті УПЦ МП добре знають, що він знатний русмирівець. Автор популярного опозиційного каналу вірян УПЦ «Веселий піп», отець Андрій Пінчук нагадує, що Антоній Пономаренко активно поминає в молитвах Кирила гундяєва, а там де треба молитися за Україну, принципово цього не робить. Молиться виключно «за атєчєство». «Доречі, цей архімандрит Антоній зі свого монастиря вигнав священника за те, що той не поминав гундяєва. Монастир о. Антонія – монархічний осередок Переяславщини. Це всі знають, в монастирі це не приховують. Ви про це знаєте і мовчите», – пише Пінчук.