В умовах воєнного стану питання самовільного залишення військової частини (СЗЧ) або місця служби залишається одним із найчутливіших для військовослужбовців та їхніх родин. Кримінальний кодекс України передбачає за такі дії суворе покарання – до 10 років позбавлення волі. Водночас закон дає реальний механізм уникнути тюремного строку та повернутися до лав Збройних сил.
Юристи юридичної компанії Правовий лідер, які спеціалізуються на військовому та кримінальному праві, наголошують: у подібних справах критично важливо діяти швидко й грамотно. Саме адвокат по кримінальним справам https://pravovyilider.com.ua/services/kryminalne-pravo-e55f05a7-5df9-45cf-9d80-c3d1def0fa65, який розуміє специфіку СЗЧ під час війни, може супроводити військового на всіх етапах – від подання клопотань до ухвалення судового рішення про звільнення від відповідальності.
Яка відповідальність передбачена за СЗЧ
Згідно з чинним законодавством, самовільне залишення військової частини, місця служби або неявка без поважних причин понад три доби в умовах воєнного стану кваліфікується за статтею 407 Кримінального кодексу України. Санкція статті – позбавлення волі строком від 5 до 10 років.
Водночас не кожен випадок автоматично означає тюрму. Закон розрізняє тривалість СЗЧ, обставини його вчинення та наявність наміру повернутися до служби.
Коли можливе звільнення від кримінальної відповідальності
Ключовою є стаття 401 КК України. Вона передбачає, що військовослужбовець, який уперше вчинив СЗЧ або суміжне правопорушення, може бути звільнений від кримінальної відповідальності за умови:
- добровільного звернення до слідчого, прокурора або суду з письмовим клопотанням;
- заявленого наміру продовжити військову службу;
- наявності письмової згоди командира військової частини або керівника установи служби.
Фактично закон дозволяє обрати службу в ЗСУ замість реального тюремного строку – навіть тоді, коли кримінальне провадження вже відкрито.
Покроковий алгоритм повернення на службу
Якщо військовий перебував у СЗЧ понад три доби і щодо нього внесені відомості до ЄРДР, порядок дій виглядає так:
- Подання рапорту через застосунок «Армія+»
У рапорті зазначається прохання надати згоду на подальше проходження служби. Опрацюванням таких звернень займаються підрозділи Військової служби правопорядку (ВСП). - Перевірка даних та координація з командуванням
Після надходження рапорту ВСП зв’язується з військовим, уточнює персональні дані, перевіряє документи та погоджує подальші дії з резервним батальйоном. - Прибуття до ВСП протягом 24 годин
Після підтвердження рапорту в «Армія+» військовий має добу, щоб з’явитися до відповідного органу ВСП, отримати припис і вибути до резервної частини. - Перебування в резервній частині
На час розгляду справи військовослужбовець зараховується до особового складу резервного батальйону. - Подання клопотання до органів слідства або суду
За наявності письмової згоди командування подається офіційне клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з наміром продовжити службу. - Рішення суду та повернення до служби
Після ухвалення судового рішення військовий повертається або до попередньої частини, або до іншого підрозділу – залежно від визначеного порядку.
Дисциплінарна чи кримінальна відповідальність: у чому різниця
В умовах війни відповідальність за СЗЧ залежить передусім від тривалості відсутності:
- до 3 діб – найчастіше йдеться про дисциплінарне стягнення;
- понад 3 доби – кримінальна відповідальність за ст. 407 КК України.
Короткочасні затримки після відпустки, спричинені побутовими або сімейними обставинами, зазвичай не тягнуть за собою кримінального переслідування. Натомість тривале самовільне залишення частини без пояснень розцінюється значно суворіше.
Якщо військового вже затримали: чи є шанс повернутися до ЗСУ
Навіть у ситуації, коли людину вже розшукано або затримано, можливість повернення до служби залишається. Закон дозволяє подати клопотання про продовження служби на будь-якому етапі кримінального провадження – за умови, що СЗЧ було вчинене вперше.
Саме на цьому етапі участь досвідченого адвоката по кримінальним справам є вирішальною: від правильно оформлених документів і аргументації залежить, чи погодиться суд застосувати норми статті 401 КК України.
Судова практика: які вироки найпоширеніші
Якщо військовослужбовець не виявляє бажання повертатися до служби, суди найчастіше призначають покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. Водночас існують випадки закриття кримінальних проваджень – наприклад, коли СЗЧ було спричинене необхідністю невідкладного лікування або бездіяльністю командування щодо надання медичної допомоги.
Умовно-дострокове звільнення для проходження служби
Навіть після початку відбування покарання закон передбачає шанс повернутися до війська. Відповідно до статті 81-1 КК України, суд може застосувати умовно-дострокове звільнення для проходження військової служби за контрактом, якщо засуджений:
- висловив бажання служити;
- відповідає вимогам до контрактної служби.
Нові законодавчі ініціативи
Наразі у Верховній Раді опрацьовується законопроєкт, який має поєднати відповідальність за СЗЧ із мотиваційними механізмами повернення до війська. Йдеться про можливість випробувального терміну: якщо військовий після повернення сумлінно служить протягом визначеного часу, кримінальна відповідальність може бути знята. Водночас у разі повторних або системних СЗЧ жодних альтернатив покаранню не передбачатимуть.
Висновок. Самовільне залишення військової частини – серйозне правопорушення, але не завжди вирок. Закон залишає шанс уникнути тюрми та повернутися до служби. Головне – не зволікати та залучити фахівців, які знають, як діяти в таких ситуаціях. Юридична компанія «Правовий лідер» супроводжує справи СЗЧ комплексно – від першої консультації до остаточного судового рішення, допомагаючи військовим скористатися всіма законними можливостями.