Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю французькому виданню Le Monde відверто розповів про фундаментальні розбіжності між Києвом та Вашингтоном в оцінках намірів Кремля. За словами глави держави, США помилково вірять у готовність Росії до завершення війни, через що не бачать потреби у додатковому тиску на агресора.
Натомість Україна переконана: справжнього бажання закінчити війну в Путіна немає, і змусити його до цього може лише жорстке позбавлення РФ фінансових ресурсів, передає Proslav.
Співпраця України з країнами Близького Сходу
За словами Президента, український досвід боротьби зі щільними атаками безпілотників виявився надзвичайно затребуваним у світі. Класичних систем ППО недостатньо для повноцінного захисту, тому низка держав звернулася до України по допомогу.
«До нас звернулися Сполучені Штати Америки щодо їхніх баз на території близькосхідних країн. До нас також звернулися Саудівська Аравія, Катар, Об’єднані Арабські Емірати, Бахрейн, Йорданія, Кувейт», – заявив Володимир Зеленський.
Українські експертні команди вже працюють на місцях. Київ розглядає цю співпрацю як можливість взаємовигідного обміну: партнери отримають українські дрони-перехоплювачі та експертизу, а Україна – необхідні фінанси та ракети для ППО, яких наразі бракує.
«Гроші – найбільш дефіцитна річ на сьогодні. Зараз наша оборонна промисловість завантажена наполовину, і нам потрібно більше фінансування для виробництва дронів для себе. Тому ті системи, які в нас у профіциті, ми готові продавати нашим партнерам», – підкреслив глава держави, додавши, що українські системи не працюють без відповідної експертизи.
Послаблення санкцій рятує бюджет Росії
Окрему увагу в інтерв’ю приділено економічному тиску на державу-агресора. Президент зазначив, що спільна санкційна політика дійсно позбавляла РФ частини прибутків від продажу енергоносіїв. Це, з його слів, прямо впливало на зростання їхнього бюджетного дефіциту.
«На кінець 2025 року в росіян було 83 мільярди дефіциту, плюс 19, які вони перенесли на початок 2026-го. Відповідно до наших прогнозів, на 2026 рік дефіцит мав складати близько 100 мільярдів доларів США», – зазначив він.
Проте нещодавнє полегшення санкційного режиму щодо російських нафтопродуктів дозволило Москві знову заробляти мільярди, які спрямовуються на ведення бойових дій в Україні та підтримку іранського режиму.
Різні погляди зі США на наміри Путіна
Коментуючи перспективи переговорів, Володимир Зеленський визнав наявність різних оцінок ситуації між Києвом та Вашингтоном. Україна наполягає на посиленні тиску на Москву, оскільки не бачить реальної готовності Кремля до миру.
«Ми не бачимо від Росії щирого бажання закінчення війни, і ми ділимося цим із партнерами. Сполучені Штати Америки вважають, що Путін хоче завершення війни. Тут у нас абсолютно різні погляди», – відверто сказав Президент.
За його словами, Україна просить про додатковий тиск на диктатора, тоді як в Америці вважають його зайвим, спираючись на нібито готовність РФ до миру.
«Є різні погляди на деякі речі, і з цим треба працювати», – констатував Зеленський.
Втрати окупантів та ризики недофінансування ЗСУ
Президент України впевнений, що історично Росія вже програє війну. Щомісяця ворог втрачає від 30 до 35 тисяч військових і не встигає мобілізувати та навчати нові кадри. Саме тому Кремль робить ставку на найманців, залучаючи їх великими фінансовими виплатами.
«Чому ми так сенситивно реагуємо на зняття санкцій? Тому що це гроші. А гроші – це не тільки танки. Ніхто танками вже не воює. Гроші – це дрони. Гроші – це люди. Люди – це контракти. І якщо немає в них грошей на контракти, у них зменшуються сили», – пояснив логіку війни український Президент.
У цьому контексті критично важливим залишається розблокування макрофінансової допомоги (позики) від Європейського Союзу, погодженої наприкінці 2025 року.
«Ми будемо вдячні, якщо вони зможуть розблокувати цей формат. Якщо не розблокують, ми сподіваємося на альтернативу, яка дозволить отримати ці кошти, інакше українська армія буде недофінансована», – попередив лідер України.
Він наголосив, що без цих коштів під загрозою опиниться виробництво вітчизняних далекобійних дронів та закупівля ракет для західних систем ППО, що є прямим ризиком для безпеки всієї Європи.
