Ще нещодавно українці зустрічали День Андрія 13 грудня, проте після переходу на новоюліанський календар дата змінилася. Це свято здавна вважалося одним з найочікуваніших для молоді: дівчата готувалися до ворожінь, а хлопці – до веселих парубочих забав. Proslav розповідає про історію дня, народні традиції, обряди та давні вірування, що збереглися крізь покоління.
Коли святкуємо День Андрія у 2025 році
До календарної реформи ПЦУ та УГКЦ День Андрія збігався з початком зими – 13 грудня. Проте після переходу церков на новоюліанський стиль більшість свят «пересунулися» на 13 днів назад. Тож у 2025 році Андрія Первозванного відзначатимуть 30 листопада, у неділю.
Андрій Первозванний: хто він і чому його особливо шанують українці
Святий Андрій – один із найближчих учнів Ісуса Христа, перший, хто відгукнувся на його заклик. Саме тому в християнській традиції він отримав ім’я Первозванний – «перший, покликаний».
Українці з особливою теплотою ставляться до апостола Андрія: його вважають небесним покровителем нашої землі. За легендою, переказаною у “Повісті минулих літ”, Андрій, подорожуючи землями Скіфії, піднявся на київські пагорби та провістив появу величного міста і численних храмів. На знак цього він установив на горі хрест.
Давні перекази розповідають, що після проповідницьких мандрів Андрій повернувся до Греції, де у місті Патри його було страчено. Розіп’яли апостола не на прямому, а на косому хресті, подібному до літери «Х». Відтоді такий хрест називають Андріївським. Реліквію навіть привозили до Києва – на відзначення 1015-річчя Хрещення Русі.
Народні традиції: чому Андріїв день вважався молодіжним святом
День Андрія в Україні завжди мав особливу народну любов. Це був час веселощів, вечорниць, жартів та… ворожінь. Особливо активно відзначали свято молоді парубки й дівчата – для них цей день був чи не найцікавішим у грудневому циклі.
Калита – головний символ Андрієвих вечорниць
Одним із найвідоміших обрядів є випікання калити – твердого солодкого коржа з отвором посередині. Його підвішували на стрічці до сволока, а хлопці мали, підстрибуючи, вкусити шматок, не торкаючись руками.
Гру супроводжували жарти та театралізовані ролі:
- «пан Калитинський» стежив за порядком і дозволяв або забороняв спроби,
- «пан Коцюбинський» підскакував на коцюбі, намагаючись дістати калиту із зав’язаними очима.
Успішного хлопця у грі називали Андрієм, і дівчата одягали на нього вінок із барвінку та колосся – символ швидкого весілля.
Парубочі збитки: ніч жартів і бешкету
Андріїв вечір – особливий час, коли хлопцям дозволялося бешкетувати. Красти ворота, переставляти тини, міняти речі місцями, лякати дівчат після вечорниць – усе це вважалося цілком припустимим. Традиція йшла корінням у давню обрядовість, коли на свято допускали «безкарні витівки» молоді.
Дівочі ворожіння: як українки намагалися зазирнути в майбутнє
Жодне інше свято не мало такої кількості ворожінь, як Андріїв вечір. Особливо це стосувалося заміжжя. Дівчата вірили, що саме цієї ночі можна побачити свого судженого – уві сні або через спеціальні ритуали.
1. Гадання на вишневій гілочці
Дівчина зривала гілочку і ставила у воду. Якщо до Різдва вона розквітала – чекати швидких сватів. Іноді брали кілька гілок – кожна «відповідала» певному парубку.
2. Імена під подушкою
Дванадцять папірців із чоловічими іменами (один порожній) клали під подушку на ніч. Ранком дівчина витягувала один – ім’я на ньому й вважалося іменем майбутнього чоловіка.
3. Ворожіння на дровах
Дівчина наосліп брала оберемок дров. Якщо кількість була парною – наступного року неодмінно буде пара.
4. Балабушки на щастя
Дівчата пекли маленькі хлібці – балабушки. Воду для тіста мали приносити… у роті! Потім у хату запускали собаку або кота. Чию балабушку з’їсть першу – та й вийде заміж першою.
5. Чобіт-дороговказ
Дівчина кидала свій чобіт через плече. Куди носок показує – з того боку й прийде суджений.
Що не можна робити на Андрія
За народними уявленнями, з Дня Андрія починали діяти певні зимові заборони. Щоб не накликати біди, цього дня не радили:
- шити,
- вишивати,
- прясти.
У давнину вважали: якщо порушити заборону, «дикі звірі будуть мотатися біля обійстя».
Прикмети на Андрія
Наші предки уважно придивлялися до неба та природи, бо вважали, що саме з 30 листопада починалася «справжня зима». Найвідоміші прикмети говорили:
- мороз і сонце – до щедрого врожаю;
- сніг, що не тане, пролежить більше 110 днів;
- сухе яскраве полум’я в печі – зима буде лютою;
- біле полум’я – на відлигу;
- немає снігу до 13 грудня (за старим стилем) – буде тепла зима;
- тиха вода в річці – м’яка зима;
- хвилі чи течія – морози й завірюхи.
Сьогодні українці й досі зберігають частину звичаїв, пов’язаних із Днем Андрія. Десь проводять вечорниці, десь відтворюють гру в калиту, дівчата й нині інколи жартома ворожать на судженого. Але незмінним залишається інше – це свято нагадує про силу нашої традиції, давні обряди предків і живий зв’язок поколінь, який неможливо втратити.
Нагадаємо про корисні осінні страви на кожен день: ТОП 10 простих рецептів.