Війна не стала перешкодою для шахраїв, навіть навпаки – зловмисники активізувалися, користуючись людськими емоціями та скрутою заради наживи. Як не стати жертвою найпоширеніших шахрайських схем, розповідає Proslav.
За даними платформи «Опандатабот», упродовж 2023 року в Україні відкрили 82,6 тис. кримінальних проваджень за звинуваченнями у шахрайстві (ст. 190 ККУ) і це найвищий показник за останні 11 років!
Ледь не щодня жителі Переяславщини повідомляють правоохоронцям про те, що стали жертвами аферистів. Упродовж лютого у відділі поліції № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області зафіксували близько трьох десятків випадків шахрайства.
Аби не потрапити в тенета шахраїв, потрібно знати про можливі схеми зловмисників та способи, як від них вберегтися.
Шахрайство під час онлайн-шопінгу
Шахрайство під час покупок онлайн – це вже «класична» схема. Злочинці чатують на потенційних жертв, маскуючись під добросовісних продавців. Найчастіше – на платформах оголошень (OLX) та у соцмережах (Instagram, Facebook).
На ресурсах вони публікують гарні фото товарів (часто неіснуючих), швидко відповідають охочим придбати речі та залишають фейкові позитивні відгуки «покупців».
Мета – переконати людину здійснити повну або часткову передоплату. При спілкуванні шахраї часто закликають покупців перейти за фішинговим посиланням нібито для оплати товару. Сплачуючи на таких сайтах, користувачі фактично передають дані банківської картки шахраям, які привласнюють гроші з рахунків громадян.
Прес-служба Національної поліції України опублікувала поради для безпечного шопінгу:
Перевіряти ресурси:
- Купуйте та сплачуйте лише на перевірених сайтах.
- Ретельно перевіряйте URL-адресу необхідного сайту.
- Будьте уважні до найменших невідповідностей – це може бути фішинговий сайт (з англійської fishing – риболовля, тобто аферист ловить жертву чи її дані на гачок підступними способами).
Оплата після отримання:
- Сплачуйте гроші після отримання товару, щоб мінімізувати ризики втрати.
Захист банківських даних:
- Ніколи не повідомляйте нікому дані своєї банківської картки, особливо CVV-код та термін дії.
Окрема картка для онлайн-покупок:
- Заведіть окрему інтернет-картку для онлайн-шопінгу.
- Переказуйте на неї лише ту суму, яка необхідна для оплати.
Безпека на платформах оголошень:
- Обговорюйте деталі угоди лише в чаті платформи оголошень.
- Не переходьте у сторонні месенджери, де зловмисники можуть надіслати фішингові посилання.
Перевірка сайтів онлайн-магазинів перед оплатою товару:
- перейдіть на сервісі Кіберполіції “STOP FRAUD” або на сервіс Асоціації “ЄМА” CheckMyLink.
Фейкові пропозиції допомоги та працевлаштування
Часто громадяни потрапляють у пастку шахраїв, які пропонують у соціальних мережах «влаштування на роботу», за яке спочатку потрібно заплатити, або «допомогу» українцям у скруті.
Іноді обман виглядає дуже переконливо, тому Міністерство соціальної політики закликає за жодних обставин не розголошувати нікому такі дані:
- тризначний номер на звороті банківської картки (CVV-код) та пін-код до неї;
- пароль до інтернет-банкінгу;
- коди банків та мобільних операторів;
- паролі до е-пошти, акаунтів у соцмережах та облікових записів.
Крім того, не переходьте за незнайомими й підозрілими посиланнями в Інтернеті, а тим паче – не вводьте на сторінках, куди вони ведуть, реквізити платіжних карток. До того ж перевіряйте, чи дійсно ви користуєтеся офіційним застосунком банку.
Для перевірки посилань і сайтів скористайтеся сервісом CheckMyLink: https://check.ema.com.ua.
Підозрілий дзвінок
Найпоширеніша схема телефонного шахрайства – це нібито дзвінок із банку. Шахрай повідомляє про спробу атаки на банківський рахунок, підозрілу транзакцію тощо. Під час бесіди зловмисник цікавиться даними банківської картки. Однак насправді шахраї обманом випитують інформацію для заволодіння коштами.
Щоб уникнути цього, ніколи й нікому не повідомляйте строк дії картки, паролі, які надсилає банк у застосунку інтернет-банкінгу або SMS, а також CVV2-код. Подібну інформацію не можна повідомляти жодній службі чи підрозділу!
Для перевірки інформації потрібно зателефонувати на контактний номер самого банку й уточнити, чи дійсно ваша картка зазнала атаки. Якщо атаки не було, потрібно повідомити банк про спробу шахрайства, передати номер, з якого намагалися з’ясувати конфіденційну інформацію, і дослухатися до рекомендацій банківського працівника.
Важливо завжди перевіряти інформацію, яку надає незнайома особа телефоном. Лише п’ять хвилин часу на фактчекінг допоможе зберегти сотні й тисячі гривень на банківському рахунку.
Перевірити невідомий номер телефону, номер банківської картки або посилання можна з допомогою таких сайтів:
- сервіс STOP FRAUD кіберполіції;
- сервіс Black List Асоціації ЕМА.
Нагадаємо, у Переяславі жінки стали жертвами шахрайства: сумарно втратили понад 30 000 гривень.
