4 березня у молодіжному центрі «Зустріч», замість звичних розмов про дозвілля, звучали чіткі інструкції, клацання затворів та розповіді про нічні чергування під відкритим небом. Навчально-патріотичний захід «Готові діяти» зібрав учнів 10-го класу ліцею імені Івана Мазепи та 9-го класу гімназії №2, щоб познайомити їх із тими, хто тримає небо над громадою – представниками Добровольчого формування Переяславської громади №2. На місці події побував і журналіст Proslav.
Зустріч розпочалася зі вступного слова доброволиці підрозділу, головної спеціалістки Відділу з питань фізичної культури, молоді, спорту та охорони здоров’я Лариси Малини, яка одразу задала тон спілкуванню – мовляв, це не уроки, а дружня і дійсно важлива розмова про виживання та відповідальність.
«Коли ви чуєте тривогу і спускаєтеся в укриття, ми вже на позиціях. Ми – мобільні вогневі групи, які готові зустрічати та знищувати повітряні цілі. Це робота за покликом серця, щоб ви могли спати у своїх ліжках, а не в підвалах», – звернулася Лариса Малина до учнів.
Ті, хто не спить, поки ми спимо
Головними спікерами стали бійці Добровольчого формування територіальної громади з позивними «Механік», «Digger», «Арт», «Сокіл» та «Малинка». Вони відверто розповіли про суть своєї служби. ДФТГ – це добровольці, які працюють на своїх основних роботах, але за першим сигналом тривоги, у будь-яку погоду – у мороз чи спеку – виїжджають на позиції.
Найцікавішою частиною для молоді став розгляд озброєння та технічних аспектів полювання на «Шахеди». «Механік» (оператор ПЗРК/кулеметник) детально зупинився на характеристиках зброї:
- Кулемет UK-59 (чеського виробництва): Калібр 7,62 мм, прицільна дальність по повітряних цілях – до 1500–1600 м.
- Великокаліберний кулемет Browning M2 (стандарт НАТО): Калібр 12,7 мм (.50 BMG). Його куля здатна вражати цілі на відстані до 6–7 км, а ефективна висота роботи по дронах – близько 2 км.
Учасникам пояснили, що збиття дрона – це складна математична задача. Швидкість «Шахеда» (близько 230–280 км/год) змушує бійців брати упередження — стріляти «наперед» у точку, де зустрінуться куля і дрон.
Принагідно, молоді продемонстрували різні типи набоїв: звичайні – для стандартного ураження; бронебійно-запалювальні – для пробиття металевого корпусу й трасуючі (з маркуванням) – вони «світяться» у польоті, дозволяючи кулеметнику коригувати вогонь у темряві.
Практика: від ПСМ до планшетів
Окрім важкого озброєння, розібрали роботу зі стандартним АК-74. «Digger» нагадали золоте правило поводження зі зброєю: «Будь-яка зброя в руках – завжди вважається зарядженою». Навіть напіврозібраний автомат потребує обережності, а направляти ствол на людину категорично заборонено.
Окрему увагу приділили сучасним технологіям. Бійці показали роботу систем «Віраж» та «SkyMap» на планшетах. На цифровій мапі України учні бачили, як відображаються ворожі цілі та українська авіація, як передається інформація про швидкість та напрямок руху дрона від однієї групи до іншої тощо.
Фіналом заходу став вихід на подвір’я до бойового автомобіля. Тут молодь побачила систему «Kit Hunter» з тепловізійним прицілом Pulsar, що бачить теплі об’єкти на відстані до 10-12 км.
Усі охочі учні мали змогу спробувати спробувати себе в ролі кулеметника на турелі; побачити, як працює механізм наведення кулемета Browning, а також дізнатися про злагодженість екіпажу, де кожен прикриває кожного.
Захід у «Зустрічі» став не просто ознайомчою лекцією. Це був урок стійкості. Десятикласники ліцею Мазепи та дев’ятикласники гімназії побачили реальних захисників свого міста. Такі навчання формують свідоме покоління, яке не панікує, а знає алгоритм дій. Як кажуть самі добровольці: «Краще мати навички і ніколи ними не скористатися, ніж опинитися в ситуації без знань у розпал війни».
Нагадаємо наш матеріал про добровольчі формування Переяславської громади: історія незламності, що стала частиною руху національного спротиву, а нині триває набір до добровольчого формування Переяславської громади.
