У День українського добровольця, 14 березня, у Переяславі зустрілися десятки побратимів і посестер, які вже чотири роки стоять на захисті рідного краю, тримаючи небо й спокій нашої громади. Це був день спогадів про історію Добровольчого формування Переяславської територіальної громади №2 (ДФТГ-2), розмов про шлях від перших днів великої війни та планів на майбутнє, переповідає Proslav.
«Тоді нам бракувало досвіду, але не бракувало рішучості»
Ректор УГСП, доктор історичних наук, професор Віталій Коцур, який стояв біля витоків формування підрозділу, згадав перші, найбільш тривожні дні повномасштабного вторгнення. Його слова стали справжньою ретроспективою мужності:
«25 лютого 2022 року я звернувся до колективу із закликом створити добровольчий загін. Тоді нам бракувало всього: зброї, боєприпасів, бойового досвіду. Але не бракувало головного – рішучості. Уже за два дні наші добровольці організували цілодобові чергування. Так народилася історія ДФТГ-2 «Переяслав», – пригадав Віталій Вікторович.
Він наголосив, що за ці чотири роки підрозділ пройшов шлях від «хаотичного руху» до структурованої військової одиниці. Системна підготовка з такмеду, мінно-вибухової справи та роботи з БПЛА перетворила вчорашніх вчителів, аграріїв та науковців на професійних захисників. Віталій Коцур подякував усім, хто у вирішальний момент став на захист держави – за покликом серця, без наказу, але з великою відповідальністю перед Україною.
«Переяслав – це пастка для ворога»
Міський голова Вячеслав Саулко говорив про те, як на початку великої війни вдалося створити навколо міста ореол неприступності. Він процитував ворожі пабліки тих часів, де окупанти визнавали: Переяслав – це пастка для ворога.
«Ви захистили небо, ви захистили країну. Навіть зараз ми бачимо, як ворожі дрони-камікадзе намагаються оминати нашу зону, бо знають – тут чатуєте ви», – звернувся до бійців очільник громади.
Принагідно Вячеслав Володимирович оголосив про вагому практичну підтримку підрозділу: виділення 100 000 гривень на його потреби та гарантоване забезпечення пальним до кінця війни. Саулко настільки високо оцінив дисципліну підрозділу, що навіть висловив бажання особисто підписати контракт добровольця та заступати на чергування разом із бійцями.
Еволюція підрозділу: від перших патріотів до вагомої бойової одиниці
Командир підрозділу Олег Ворошиловський у своєму виступі зосередився на трансформації формування, особливо за останній рік. Він зазначив, що підрозділ перестав бути просто групою патріотів, перетворившись на боєздатну одиницю з чіткою структурою та сучасним оснащенням.
«Не буває командира без команди. Усі наші успіхи – це результат вашої щоденної, часто непомітної, але титанічної праці. За цей рік ми пройшли серйозну еволюцію. Перехід під оперативне підпорядкування 112-ї бригади суттєво змінив ставлення до нас і наше внутрішнє становище. Ми повністю оновили матеріально-технічну базу, відмовившись від застарілих зразків озброєння на користь сучасних та надійних засобів», – зазначив Олег Віталійович.
Він додав, що нині мобільні вогневі групи повністю укомплектовані високоефективними прицільними системами.
«Ми постійно вдосконалюємо навички: від тактичної медицини до роботи з новітніми системами. Наразі на найвищому рівні вирішується питання юридичного визнання статусу добровольців як учасників бойових дій. Ми довели свою ефективність, і тепер наше завдання – не зупинятися, розвивати авторитет підрозділу та залишатися монолітом, здатним виконати будь-яке бойове розпорядження», – підсумував командир.
Він також передав вітання від попереднього командира формування, нині начальника штабу – заступника командира мотопіхотного батальйону 60 ОБМР, майора Олександра Дроня, який вже кілька років, як і ще багато добровольців ДФТГ №2, захищає Україну безпосередньо на фронті.
Про важливість дисципліни та постійного рекрутингу також говорили керівники рот Роман Поляруш, Андрій Радзієвський (Янгол) та доброволиця Софія Горобченко.
Кращих оборонців неба над Переяславщиною було відзначено з нагоди Дня українського добровольця
Подяки від Командувача Сил територіальної оборони ЗСУ Ігоря Плахути отримали: Роман Поляруш (Чеченець); Андрій Радзієвський (Янгол) та Софія Горобченко (Мавка).
Грамотами від 112-ї окремої бригади ТрО та керівництва підрозділу були відзначені:
Олександр Палатний, Володимир Бойко, Артем Щоголєв, Софія Горобченко, Сергій Бицюра, Михайло Бойко, Андрій Литвиненко, Олександр Молоткін, Юрій Болілий, Володимир Пендюр, Лідія Іжаковська, Віктор Потапенко, Олег Турчанінов, Валерій Коверник, Віктор Мойсіяха, Ростислав Собецький, Ірина Лой, Олексій Лой, Олег Мішин, Аліна Бородіна, Микола Глоба, Роман Поляруш, Андрій Куліков, Михайло Шпанюк, Володимир Деревнін, Карп Оксенті, Олексій Крепель, Вячеслав Супрунов, Мирослав Котвіцький.
Окремі відзнаки від командира формування отримали:
Олександр Дорошенко, Артем Щоголєв, Володимир Пендюр, Лерник Агасян, Ростислав Собецький, Олександр Палатний, Аліна Бородіна, Лариса Малина, Валерій Коверник, Дмитро Мішкуров. Регіональне управління Сил ТРО «Північ» окремо відзначило Олександра Молоткіна та Романа Поляруша.
Єдність із ветеранами російсько-української війни
Важливим сигналом став виступ ветеранів російсько-української війни – старшого лейтенанта Сергія Павлюківського та молодшого сержанта Сергія Галицького. Вони оголосили про об’єднання зусиль: Спілка ветеранів тепер активно співпрацюватиме з ДФТГ-2, передаючи бойовий досвід та підсилюючи ряди добровольців.
Зібрання стало ще одним свідченням того, що переяславські добровольці – це велика монолітна родина, об’єднана спільною метою захисту рідного дому. Це люди, які стали прикладом найвищої самоорганізації та братерства. Вітаємо добровольців нашої громади! Дякуємо за кожен світанок і кожну спокійну ніч.
А тим часом у Переяславі під час акції памʼяті Галина Дудар вступила у конфлікт з ветеранами, а напередодні з нагоди професійного свята у місті відзначили працівників комунальної сфери
