В Україні хочуть посилити відповідальність за самовільне залишення військової частини (СЗЧ). У Верховній Раді вже обговорюють можливість арешту майна та банківських рахунків військовослужбовців, які вчинили такі правопорушення, передає Proslav.
Про це в інтерв’ю «Телеграфу» розповів народний депутат від фракції «Слуга народу», член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Руслан Горбенко.
За словами політика, нині в Україні вже відкрито близько 300 тисяч кримінальних справ за статтями, що стосуються дезертирства та самовільного залишення частини. При цьому, за його оцінками, понад 50% військових, які залишили підрозділи, згодом повертаються до служби. Водночас у парламенті обговорюють можливість посилити відповідальність, аби запобігти таким випадкам у майбутньому.
«Потрібно точно впроваджувати законодавчі зміни щодо покарання», – наголосив Горбенко.
Депутат зазначив, що серед пропозицій, які вже озвучують у Раді, – арешт майна та рахунків порушників.
«Які ці ідеї? Арешт рахунків, арешт майна. З правоохоронного комітету пропонували збільшити терміни покарання (наразі, в умовах воєнного стану, за СЗЧ передбачене позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, – Ред.). Пропозицій дуже багато. Треба сідати з Генштабом і вирішувати, за що будуть голоси, а за що ні. Бо у Раді ж є прихильники “партії СЗЧ”, а є прихильники “партії перемоги”, але у жодної з цих груп немає більшості», – сказав він.
Як кваліфікується самовільне залишення частини
Адвокат Геннадій Капралов пояснив в коментарі УНІАН, що фактом СЗЧ вважається відсутність військовослужбовця на місці несення служби понад три доби. Якщо військовий не з’являється у цей період, командир складає рапорт, після чого матеріали передають до компетентних органів.
«За СЗЧ зараз можуть дати реальний термін, і на практиці такі випадки зустрічалися. Дійсно є рішення суду і не поодинокі щодо призначення реального строку позбавлення волі для мобілізованих, які самовільно залишили частину», – зазначив адвокат.
Під час воєнного стану штрафів за такі порушення не передбачено, адже діє частина 5 статті 407 Кримінального кодексу, що визначає покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 10 років.
Чи можна уникнути відповідальності
За словами юриста, до 30 серпня в Україні діяв спрощений механізм повернення до військових частин – він дозволяв деяким військовим добровільно повернутися без притягнення до кримінальної відповідальності. Проте зараз цей механізм скасовано.
«Єдине, що може допомогти уникнути кримінальної відповідальності, – повернення до своєї частини раніше, ніж за три доби після того, як її було покинуто, та надання пояснення командиру», – пояснив Капралов.
Як суди ухвалюють рішення у справах про СЗЧ
Адвокат зазначив, що кожна справа розглядається індивідуально. Суд може враховувати поважні причини відсутності, характеристику військового, його поведінку під час служби та застосувати статтю 69 ККУ, що дозволяє призначити більш м’яке покарання – менше ніж 5 років позбавлення волі. Однак така практика є винятковою.
У поодиноких випадках суд також може застосувати статтю 75 КК, звільнивши особу від відбування покарання з випробувальним строком.
Як проходить розшук військових, що залишили частину
Після складання рапорту про відсутність військовослужбовця матеріали передаються до Державного бюро розслідувань, Військової служби правопорядку та військової прокуратури.
Кримінальний розшук починається після того, як особі повідомляють про підозру та надають відповідний статус. Слідчий отримує судову ухвалу про запобіжний захід і привід до суду, після чого військового вносять до бази розшуку.
«Розшук може тривати як місяць, так і два чи три – безпосередньо до того моменту, поки правоохоронці не встановлять місцезнаходження особи», – додав Капралов.
Нагадаємо: нині за самовільне залишення частини або місця служби під час воєнного стану передбачене позбавлення волі строком від 5 до 10 років. У парламенті тривають дискусії щодо того, як зробити покарання більш ефективним і таким, що стримуватиме потенційні порушення дисципліни у війську.
Тим часом стало відомо, що з 1 листопада запрацюють нові правила оформлення відстрочки: у ТЦК більше не прийматимуть документи.