У суботу, 16 вересня, у Переяславі вдруге від початку повномасштабної війни відзначили День міста. З нагоди 1116-ї річниці першої літописної згадки про Переяслав у залі другого корпусу Центру культури та мистецтв провели урочистості. Proslav розповідає, як це було.
– 22 вересня 1943 року – 80 років тому – Переяслав звільнили від фашистських загарбників. Покоління старших переяславців пам’ятає радість від вигнання окупантів. Та історія вирішила перевірити нас на міцність ще раз: нове покоління знову бачить криваві сцени війни. Переяславці-воїни у складі Сил оборони у боях з кремлівськими агресорами виборюють право на вільне життя, цивільні – у тилу тримають кожен свій фронт, – сказала зі сцени ведуча Влада Черненко.
Захід розпочали з хвилини мовчання в пам’ять про кожного, хто загинув в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. У цей момент пролунав сигнал повітряної тривоги, ще раз нагадавши, що тепер і свята, і будні українців минають у нових реаліях. Ведуча заходу попросила присутніх у залі пройти в укриття та пообіцяв продовжити захід після відбою тривоги. Коли небезпека минула, глядачі повернулися до зали.
З вітальним словом до присутніх звернувся Вячеслав Саулко. Згадав видатних людей, які творили величну історію Переяслава та відзначив сучасників, які нині працюють на благо міста і допомагають наближати Перемогу України:
- АДАМЕНКО Аліну Миколаївну – волонтерку;
- БОГАТИРЯ Миколу Миколайовича – голову громадської ініціативи «Корінь нації»;
- ДИКОГО Олексія Степановича – директора товариства з обмеженою відповідальністю «НУС», депутата Переяславської міської ради VIII скликання;
- ДЯЧЕНКО Людмилу Петрівну – заступницю директора з виховної роботи Переяславської гімназії № 3 Переяславської міської ради;
- КУКЛЕРА Едуарда Валентиновича – директора комунального підприємства «Переяславський міський ринок» Переяславської міської ради;
- ЛАДІК Ларису Вікторівну – викладачку фізичної культури Державного професійно – технічного навчального закладу «Переяслав-Хмельницький центр професійно – технічної освіти»;
- МАРЧЕНКА Володимира Миколайовича – психолога провідного Центру соціальних послуг та соціальної інтеграції Київської обласної ради;
- ПЕТРОВУ Ірину Михайлівну – вчительку трудового навчання та основ здоров’я Переяславського академічного ліцею імені Івана Мазепи Переяславської міської ради
- ПОТУПУ Андрія Григоровича – заступника директора з господарської діяльності комунального закладу «Переяславський центр культури і мистецтв» Переяславської міської ради;
- РУДЕНКО Єву Іллівну – ученицю 4 класу Переяславської художньої школи імені Петра Холодного;
- СОКОЛОВУ Ларису Григорівну – голову споживчого товариства «Критий ринок»;
- ТОЛОЧИНА Віктора Івановича – капітана, начальника логістики – заступника командира військової частини А7303;
- ФЕДОРУК Жанну Володимирівну – волонтерку команди волонтерів «Нескорені»;
- ШКИРУ Ольгу Іванівну – директорку бібліотеки Університету Григорія Сковороди в Переяславі.
Програма продовжилася виступами місцевих артистів – зразкової акробатично-хореографічної студії «Міраж» (керівник – Олена Левченко), зразкового аматорського хореографічного колективу «Вольтаж» (керівник – Людмила Бездольна), вокальної студії «Мелодія» (керівник – Ганна Ляч), Юлії Шинкар, Вероніки Христюк. Відомий на Переяславщині музикант Микола Гриценко авторською «Піснею про Переяслав» зібрав гучні оплески.
Переяслав – це місто багатьох талановитих людей: медиків, освітян, науковців, спортсменів, артистів, музикантів, наголосила ведуча Влада Черненко, після чого з нагоди свята привітали почесних жителів міста.
До когорти почесних цього дня приєдналися ще три непересічні особистості. За особливі заслуги перед Переяславською громадою званнями «Почесний громадянин» нагородили директорку Переяславської художньої школи імені Петра Холодного Ірину Кузьмицьку, декана факультету фізичного виховання Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віктора Куйбіду та члена ревізійної комісії громадської організації «Відродження Переяслава» Анатолія Куценка.
Нагадаємо, на будівлі у центрі Переяслава до Дня міста створили мурал.
