У Переяславі в останню дорогу провели земляка, військовослужбовця Збройних Сил України Миколу Онопрієнка. Серце захисника зупинилося за два тижні до 43-го дня народження. Його смерть стала важкою втратою для рідних, друзів і всієї громади, розповідає Proslav.
Микола Володимирович Онопрієнко народився 22 травня 1982 року в Переяславі. Закінчив міську школу №4, після чого проходив строкову службу, був зв’язківцем. Після завершення служби вступив до Університету імені Григорія Сковороди, де здобув освіту за фахом учителя інформатики та креслення. Згодом працював завідувачем складу в місті Бровари.
У 2005 році Микола зустрів свою майбутню дружину Інну. Разом вони виховали донечку та сина, яких він дуже любив.
Під час повномасштабного вторгнення росії Микола Онопрієнко добровольцем став до лав Збройних сил України. Служив старшим солдатом, курсантом навчального взводу навчальної батареї зенітного ракетного дивізіону військової частини А3435.
Помер 9 травня 2025 року внаслідок гострої серцевої недостатності на території військової частини в селищі Десна на Чернігівщині. Миколу Онопрієнка пам’ятають як добру, щиру людину, люблячого чоловіка, турботливого батька й сина, вірного друга.
Чин похорону відбувся у Храмі Святого рівноапостольного князя Володимира Великого в Переяславі. Попрощатися з воїном прийшли його рідні, друзі, побратими, колеги, представники місцевої влади та небайдужі жителі громади.
У своїй промові священнослужитель ПЦУ Іван Будняк сказав:
– Тільки вчора ми проводжали в останню путь нашого Героя Валентина – і сьогодні знову стоїмо біля труни ще одного нашого захисника, який віддав життя за незалежність держави. Ми зібралися, щоб підтримати його маму, дружину, дітей, висловити їм щирі співчуття. Слова безсилі перед таким горем, але хай Господь дарує їм сили та мир у серці. Дякуємо воїну Миколі – він захищав нас і тепер захищатиме з небес. Ми молимось за нього і за нашу Перемогу.
Очільник Переяславської громади Вячеслав Саулко промовив:
– У нашій громаді вже 175 загиблих воїнів. Це – найкращі сини України, які не побоялися стати на захист Батьківщини. Коля загинув не від кулі, але його смерть – наслідок війни, яку розв’язав ворог. Він назавжди залишиться в нашій пам’яті як справжній патріот, мужній захисник, добрий друг, люблячий син і батько.
Поховали Миколу Онопрієнка на кладовищі села Горбані Ташанської громади – на батьківщині його батьків. Вічна пам’ять і слава Герою!
Нагадаємо, напередодні у Переяславі попрощалися з Героєм Валентином Головком: майже три роки дружина та доньки вірили, що він живий.
