У суботу, 14 червня, вулицями Києва пройшов Марш Рівності «КиївПрайд 2025» – одна з головних подій року для ЛГБТІК+-людей. Хода присвячена підтримці євроінтеграційного курсу України та посиленню голосу спільноти в суспільстві. Серед понад півтори тисячі учасників ходи – переяславка Яна Домбровська, яка розповіла Proslav про свою мотивацію та зміст цієї акції.
Марш рівності відбувся у межах світового Місяця Прайду, який щорічно традиційно відзначають у червні
В Україні у цей час громадська ЛГБТ організація «КиївПрайд» влаштувала Марш рівності. Перед ним правозахисні організації звітували про збільшення кількості нападів на ґрунті ненависті. Водночас два законопроєкти, які мають на меті покращити стан прав ЛГБТ в Україні, вже кілька років очікують на розгляд у парламенті.
КиївПрайд 2025 пройшов під гаслом «Єдність у різноманітті». У 2025 році організатори створили два ключових заходи. Першим був благодійний фестиваль «КиївПрайд Парк», який відбувся 7 червня, але не у ВДНГ, як планували організатори, через конфлікт із правоохоронними органами, а біля будівлі МЗС. Другий – Марш рівності, який відбувся сьогодні, 14 червня.
Збиралися на марш з 9:10 до 9:40 біля музею Києва, а надалі хода планувала рушити центром столиці. Формат акції адаптували до умов воєнного часу: обмежили за чисельністю, посилили охорону та впровадили попередню реєстрацію. Ініціатори запропонували маршрут тривалістю 30 хвилин на території між двома укриттями тоді, коли вірогідність обстрілів мінімальна згідно з офіційними зведеннями Київської МВА.
О 9:00 перші прибулі на акцію вшанували загиблих у війні хвилиною мовчання. Всіх, хто був у дорозі, закликали зробити це самостійно.
Прайд демонструє, що права людини – не розкіш, а частина боротьби за демократичну Україну, кажуть організатори. У Маніфесті КиївПрайду 2025 йдеться, що права людини «не можна відкладати на після перемоги» і саме боротьба за свободу та рівність доводить відданість демократичному, європейському шляху розвитку.
За повідомленням організаторів, у марші взяли участь колони: ЛГБТІК+ військових, дипломатичних місій в Україні, зокрема представниці та представники Європейського Союзу, посольств Канади, Великої Британії, Данії, Нідерландів, Словенії, Німеччини, Австрії, Швеції, Ірландії, Норвегії, Литви, Естонії, Іспанії, Італії, Франції та інших країн ЄС та світу. Також були присутні колони інших українських прайдів– ХарківПрайду та ЮкрейнПрайду. Київське студентство було представлене, зокрема, колоною Студпарламенту КНУ імені Т. Шевченка та Ukraine Global Scholars. Культурна інституція ∄ теж зібрала колону підтримки ЛГБТІК+ спільноти.
«Ми це зробили разом! На Марш вийшло понад 1500 людей! Марш тривав більше години. Ми дякуємо за величезну підтримку всім учасницям та учасникам, представницям та представникам дипломатичних місій, міжнародних та українських організацій. Сьогодні в нас особливо багато приводів для гордості! Ми пишаємося всіма вами! Дякуємо за вашу сміливість та готовність боротися за рівні права для всіх людей. Адже памʼятаємо, що права не дають – права беруть! До колони КиївПрайду, зокрема, долучилися зірки шоубізнесу та лідери/ки думок», – йдеться на сторінці КиївПрайду. У дописі також дякують Національній поліції України, Київській МВА та іншим дотичним до забезпечення правопорядку під час мирної правозахисної ходи Марш КиївПрайд.
Які проблеми турбують ЛГБТІК+-людей в Україні наразі?
Основними напрямками боротьби ЛГБТ-руху в Україні наразі є дві проблеми, які намагаються вирішити законодавчо, підсилюючи до них увагу такими акціями.
Перший крок до шлюбної рівності для людей ЛГБТ має на меті забезпечити законопроєкт №9103 про цивільні шлюби, що є ініціативою депутатки Інни Совсун. Це має дати можливість людям ЛГБТ+ на рівні з іншими українцями та українками укладати цивільні партнерства, тобто надасть можливість узаконювати стосунки. Зокрема, цей законопроєкт є важливим для ЛГБТ+ військових. Не маючи можливості укласти шлюб, вони не мають права на інформацію про безвісти зниклого партнера, ховати їхнє тіло, бути опікуном недієздатного партнера, тощо – всі права, які належать подружжю, в якому один із партнерів – військовий. Сам законопроєкт, зареєстрований у 2023 році, наразі застряг у парламенті на рівні комітетів.
Інший законопроєкт №5488 має на меті посилити кримінальну відповідальність за злочини на ґрунті нетерпимості за ознаками зокрема сексуальної орієнтації, але також гендерної ідентичності, інвалідності, раси, віросповідання та інших ознак. Цей проєкт було зареєстровано ще у 2021 році і наразі також не має перспектив до твого, щоб бути проголосованим у Верховній Раді.
«Розгляд законопроєкту 9103 про реєстровані цивільні партнерства блокується ультраконсервативними депутатами Верховної Ради, які посилаються на позицію провідних українських церков», – йдеться у звіті ГО «Наш світ» на 2024 рік.
«Якби в Україні не було місця утискам і гомофобії, то, відповідно, не було б і потреби у такій ході» – враження учасниці Маршу, переяславки Яни Домбровської
Як розповіла нашому журналісту переяславка Яна Домбровська, питання її мотивації участі у Марші складно пояснити – воно, радше, лежить на рівні душі:
«Хочеться мати змогу вільно говорити про своє захоплення, своє кохання та свій вибір. Не відмовчуватися у компанії, чи щось вигадувати вдаючи себе такою, як і решта людей. Мати можливість пройтися містом чи селом з тією людиною, яка тобі подобається, а не з тією, з якою тебе розраховує побачити суспільство. Врешті, коли людина не заявляє про себе, то згодом їй дуже складно відповідати на питання стосовно себе і своєї орієнтації. Така людина втрачає навичку говорити і відверто ділитися, бо через це від тебе можуть відвернутися рідні чи друзі. Не говорячи вже про те, що це може загрожувати життю і здоров’ю, бо ж, мовляв, ти відрізняєшся від інших», – каже Яна. Дівчина додає, що вважає таку акцію досить позитивною, адже не бачила агресії і злоби – принаймні у полі її зору все було мирно і безконфліктно.
Акцентує, що це завдяки діям правоохоронців, які зробили все задля уникнення сутичок. Знає про випадок, як під час одного з попередніх Маршів Рівності, які відбуваються в Україні ще з 2012 року, яскраво спостерігалися прояви жорсткого поводження від радикальних прибічників традиційних цінностей.
Водночас, на думку Яни, якби в Україні не було місця утискам і гомофобії то, відповідно, не було б і такої ходи і потреби заявити про себе і показати, що існує така частина суспільства – і це цілком нормально. Яна вважає, що питання проведення таких Маршів зникне, коли суспільство сприйматиме рівність як норму й буде юридично закріплено права партнерства, шлюбу чи усиновлення, питання поділу майна чи успадкування.
Яна зізнається, їй досі досить складно говорити на цю тему. Серед перших коментарів, які отримала після публікації своєї участі у КиївПрайді в Instagram, був з текстом «Жах, я думав, що ти нормальна». Каже, нічого не відповідала, адже, навіть з повагою до права людини на іншу думку, складно пояснити щось людям, які мають упередження стосовно цієї теми. Хотілося б, аби надалі таких прикрих ситуацій не виникало. Людям треба звернути увагу на свою гомофобію і копнути глибше, адже багато ЛГБТ-представників переживало внутрішню гомофобію і це не найкращим чином впливало на них. Це не примхи, і від цього направду не дуже солодко.
Акція очікувано зустріла й спротив
Одночасно на Майдані Незалежності провели «Ходу на захист сім’ї, дітей та України», яку організувала громадська організація «Всі разом». Було задекларовано, що вони виступають «за право захищати традиційні українські цінності». Як розповіла переяславка Яна Домбровська, на позір такі люди більше лякають своєю поведінкою аніж ЛГБТ-персони, адже «там агресія така, що «аж бруківка з під ніг вискакує, коли вони йдуть».
Ініціатори КиївПрайду із прикрістю зазначили, що особи, які закликають до насильства, за їхніми словами, отримали ширший доступ до міського простору та вільно крокували центральними вулицями. Тоді як учасниць та учасників Маршу КиївПрайд оточували кордонами поліції та обмежували маршрут ходи.
«Ми бачимо, що ненависницька риторика подовжує поширюватися, і це вкотре свідчить про необхідність запровадити справедливу кримінальну відповідальність за злочини на ґрунті нетерпимості, зокрема, гомофобії та трансфобії, шляхом вдосконалення Кримінального Кодексу України», – йдеться у їхній заяві.
Також, на думку організаторів, ненависть до власних громадян, їхніх прав та різноманітності є не «традиційною цінністю», а «примітивною, характерною для російського та інших тоталітарних суспільств».
«Тим часом, поки наші солдати борються за свободу на полі бою, ми повинні закласти основу для демократичного розвитку України — країни, де кожна людина має рівні права та можливості. Тож ми виходимо на вулиці, щоб наголосити: рівність має бути захищена законом. Ми вимагаємо прийняття законодавства, яке гарантуватиме правовий захист для ЛГБТК+ людей, включаючи заходи боротьби з дискримінацією та юридичне визнання цивільних партнерств», – йдеться у Маніфесті.
Там також додали, що права людини є невід’ємною частиною європейської інтеграції України.
«Ми щиро поділяємо цінності, задекларовані Європейським Союзом, та вимагаємо виконання зобов’язань, взятих перед українським народом та міжнародними партнерами», – заявили організатори.
Під час ходи ЛГБТІК+ спільноті вдалося зібрати 20 тисяч гривень на збір до Фонду Сергія Стерненка
З самого початку ініціатори планували збирати кошти протягом КиївПрайд Парку на Сили оборони України. Та попри зміну формату та перенесення події –вирішили збирати кошти весь прайд-місяць. Загалом під час двох заходів КиївПрайду зібрали понад 212 тисяч гривень. Усі зібрані донати передадуть до фонду Сергія Стерненка на закупівлі FPV-дронів.
Нагадаємо, що у Переяславі відбулися мотосходини «Тарасова Гора 2025»: байкери зібрали 320 тис грн на потреби війська