17 серпня стало особливим днем для Переяславської громади, днем радості та надії. На Борисоглібській площі жителі міста зустріли свого земляка – Костянтина Казінського, захисника України, який нещодавно повернувся з російського полону, повідомляє Proslav.
Україна та Росія 19 червня провели черговий етап великого обміну тяжкохворих і поранених військовополонених. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими повідомляв, що з російської неволі повернули групу захисників, які мають поранення та суттєві проблеми зі здоров’ям. Серед них – і наш земляк, морський піхотинець Костянтин Казінський.
Вісім місяців у полоні
Костянтин Юрійович Казінський народився 13 січня 1970 року. Служив у 35-й бригаді морської піхоти в/ч А0216. Востаннє захисник вийшов на зв’язок із рідними у листопаді 2024 року, а 10 грудня того ж року зник безвісти під час боїв біля населеного пункту Берестки Покровського району Донецької області.
З грудня минулого року він перебував у російському полоні – спершу в колонії міста Чистякове Горлівського району Донецької області на тимчасово окупованій території, а потім у другому СІЗО в Тверській області російської федерації. Саме там, у неволі, воїнові виповнилося 55 років.
Після звільнення захисник пройшов курс лікування у двох медичних закладах, а надалі продовжить реабілітацію у ДНП «Всеукраїнський лікувально-реабілітаційний центр» у селі Циблі.
Тепла зустріч удома
Додому Костянтина Юрійовича привіз міський голова Вячеслав Саулко. На Борисоглібській площі його зустріли представники міської влади, соціальних служб, друзі, знайомі та небайдужі жителі громади. Люди тримали у руках прапори та квіти, вигукували слова подяки Герою. Автівки, що проїжджали повз, сигналили, підсилюючи урочисту мить.
Особливо щемливими були моменти, коли до захисника підходили матері зниклих безвісти воїнів. Вони зі сльозами на очах показували йому фотографії своїх синів і запитували, чи не бачив він їх у полоні.
Дружина воїна пані Валентина подякувала землякам за теплу зустріч:
«Повернення наших хлопців – це велика праця багатьох людей. Координаційний штаб, Червоний Хрест, велике спасибі Юлії Мурзаєвій та всім, хто працював над поверненням. Рано чи пізно всі наші хлопці будуть удома. Я бажаю кожному дочекатися своїх близьких живими та здоровими», – наголосила вона.
Її син Богдан поділився:
«Головне – бути наполегливим, як мама. Вона дзвонила всюди, куди тільки могла, шукала інформацію, навіть коли їй відмовляли. Треба стукати у двері – і вони обов’язково відкриються».
«Ми сильніші за росіян»
У коментарі нашим журналістам Костянтин Казінський розповів, що після реабілітації почувається значно краще:
«Витерпіти можна – ми сильніші за росіян. Ми, українці, можемо все витримати. Головне – не показувати їм свого страху, сліз, і триматися. Я знав, що мене чекають і шукають, хоч жодних звісток від рідних не передавали».
Фахівчиня з супроводу ветеранів Переяславської громади Юлія Мурзаєва наголосила:
«Це один із наших перших полонених, яких ми супроводжували з першого дня потрапляння в полон і донині. Велику роботу для покращення реабілітації Костянтина ми провели спільно з колегами з Київського обласного центру Захисників України імені Баранова Віталія Анатолійовича, щиро дякуємо їм за співпрацю! Роботи попереду ще дуже багато, але це – наша гордість!»
Нагадаємо, у Переяславі для дітей полонених і зниклих безвісти Героїв провели пізнавальну екскурсію.