Профільний комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій підтримав законопроєкт №15082-д. Цей документ дозволяє учням 10-11 класів завершити здобуття повної загальної середньої освіти за старою дворічною програмою, не змінюючи свій навчальний заклад перед випуском, передає Proslav.
Відповідне рішення парламентарі ухвалили під час засідання комітету 23 вересня, рекомендувавши Верховній Раді прийняти документ відразу за основу та в цілому.
Заступник голови профільного комітету Сергій Колебошин наголосив, що масштаб проблеми перевершив початкові прогнози: кількість українських школярів, які опинилися в підвішеному стані через освітні нововведення, сягає орієнтовно 100 тисяч осіб.
Своєю чергою, голова комітету Сергій Бабак пояснив логіку ухвалення законопроєкту:
“Суспільство чекає цього закону, чекало і раніше, але ми відклали його до вересня, щоб не зламати реформу, яка набирала обертів. Тепер ми отримали цифри і бачимо: дітям у будь-якому разі потрібно випуститися і отримати документ про повну загальну середню освіту”.
За прогнозами очільника комітету, голосування за документ у сесійній залі парламенту має відбутися вже найближчим часом – у жовтні 2026 року. Бабак також додав, що остаточну редакцію законопроєкту депутати та Міністерство освіти і науки повністю узгодили ще 18 вересня.
Чому виникла проблема?
Необхідність таких законодавчих змін продиктована складнощами в реалізації реформи старшої школи. Відповідно до реформи, в Україні змінюється типологія навчальних закладів. Частина існуючих шкіл реорганізується у початкові школи або гімназії, які більше не матимуть старших класів. Натомість для старшокласників створюється окрема ланка – мережа академічних ліцеїв. Навчання там триватиме три роки, а учні зможуть самостійно обирати освітню траєкторію та предмети для поглибленого вивчення.
Проблема полягає в тому, що перехід на нову систему в різних регіонах відбувається вкрай нерівномірно. Хоча станом на березень 2026 року плани реорганізації шкільної мережі затвердили у майже 90% громад, нові заклади запрацювали далеко не всюди. Наприклад, у Києві цей процес просувався значно повільніше. Через це нинішні учні 10-11 класів зіткнулися з тим, що їхня школа втрачає статус, а перейти до ліцею немає можливості через його відсутність.
Через ризик того, що діти не зможуть випуститися з власних шкіл, батьки школярів зареєстрували електронну петицію із закликом взагалі призупинити впровадження реформи. Звернення швидко зібрало необхідні 25 тисяч голосів.
Відповідаючи на петицію, тогочасна прем’єр-міністерка Юлія Свириденко заявила: реформу, розпочату у 2017 році, зупиняти не будуть. Проте влада пішла на компроміс. Посадовиця пообіцяла, що у тих громадах, де не встигли створити мережу академічних ліцеїв, старшокласникам дадуть можливість спокійно завершити навчання у стінах своїх поточних шкіл.
Згодом тогочасний очільник МОН Оксен Лісовий пояснив механізм реалізації цієї обіцянки: щоб гарантувати дітям таке право, Верховна Рада має ухвалити відповідний закон. Тепер, якщо парламентська зала підтримає законопроєкт №15082-д, право на завершення навчання за старими правилами буде офіційно закріплено для всіх 100 тисяч учнів.
