Як раніше повідомляв Proslav, постановою Кабміну було скасовано запроваджену на початку повномасштабної агресії заборону на припинення житлово-комунальних послуг у разі несплати і відновлено нарахування штрафів та пені. Яку відповідальність передбачено за борги?
У 2024 заборону на штрафування за несплату житлово-комунальних послуг продовжать на тимчасово окупованих територіях і там, де ведуться бойові дії. Для решти території України постановою Кабміну від 29 грудня 2023 року № 1405 повернули:
- нарахування штрафів і пені за несплату житлово-комунальних послуг;
- стягнення заборгованості за ЖКП через суд;
- ймовірність відключення від комунальних послуг боржників, які не оплачують ЖКП, або ж оплатили послуги в неповному обсязі.
Також до правил надання житлово-комунальних послуг додали норму про необхідність надати постачальникам комунальних послуг заяву про тимчасову відсутність у житловому приміщенні споживача та інших осіб понад 30 календарних днів. Саму заяву та документальне підтвердження можна надавати в електронній або паперовій формі. Таке підтвердження необхідно оновлювати кожні півроку.
Засвідчити факт відсутності можуть:
- довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання;
- довідки про проходження військової служби (зокрема, отримані в іноземній державі);
- довідки про відбування покарання;
- документи, що підтверджують факт перетину державного кордону України у відповідний період часу.
Детально про відповідальність за несплату житлово-комунальних послуг розповідає Соцпортал.
Стягнення пені за несплату ЖКП
У разі несвоєчасного здійснення платежів за ЖКП, на борг нараховується пеня, розмір якої зазначений у договорі з виконавцем послуги.
Пеня не повинна перевищувати 0,01% суми боргу за кожен день прострочення. Також загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу.
Умови стягнення пені з користувачів комунальними послугами регулюються статтею 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Відключення від послуги
Припинення надання послуги регулюються Законом «Про житлово-комунальні послуги»., а також постановами НКРЕКП та Уряду. Так, у статті 8 Закону йдеться про те, що виконавець комунальної послуги має право, зокрема, припинити/призупинити надання комунальних послуг у разі їхньої несплати або оплати не в повному обсязі. Таке відключення відбувається в порядку та у строки, встановлені законом та договором.
Стягнення заборгованості через суд
Якщо споживач має борг за комунальні послуги і відмовляється погасити його добровільно або провести його реструктуризацію, щоб мати змогу погашати заборгованість частинами, до нього можуть застосовувати примусове стягнення.
Рішення про стягнення плати через суд ухвалюють у спрощеному режимі, відповідно до Розділу II Цивільного процесуального кодексу України. Відповідний наказ видають без запрошення боржника до участі в судовому засіданні.
Насамперед ідеться про примусове стягнення коштів: на рахунки можуть накласти арешт і автоматично списувати борг. Також на боржника можуть накласти санкції: заборона залишати країну, арешт рухомого та нерухомого майна тощо.
Стягнення на майно накладається невідкладно, якщо у боржника недостатньо цінностей, які могли б покрити борг, але за умови, що сума боргу перевищує 20 мінімальних зарплат (зараз це 142 тис. грн.).
Крім того, сплата заборгованості може бути індексована через інфляцію за весь час прострочення, а також включати 3% річних від суми боргу.
Чи вважається отримувач послуг боржником і чи накладено на нього примусове зобов’язання сплатити борг, можна перевірити в Реєстрі боржників на сайті Мін’юсту.
У яких випадках борг за несплату не нараховується
1. Власники пошкодженого або зруйнованого житла. Борги за несплату послуг ЖКП не повинні нараховуватися тим громадянам, житло яких було зруйновано або пошкоджено. Після заяви громадянина до поліції (таку заяву також можна подати в Дії) — органи місцевого самоврядування проводять обстеження стану житла та оцінюють пошкодження. Комунальні підприємства автоматично отримують інформацію про пошкоджене та зруйноване житло від органів місцевого самоврядування.
У разі нарахування плати за ЖКП має відбутися коригування.
2. Громадяни, які виїхали за кордон. Українці, які зараз перебувають за кордоном, можуть суттєво знизити рахунки за комуналку, подавши заяву постачальнику послуг. Необхідно надати довідку, що протягом 30 днів отримувач послуги не перебуває в будинку, який обслуговують надавачі послуг. Надання такої інформації, зокрема, вимагає і постанова Кабміну № 1405. Надіслати документи постачальнику можна онлайн або поштою.
Однак мешканців багатоквартирних будинків це не позбавить від необхідності платити за опалення та обслуговування систем і прибудинкової території будинку.
Нагадаємо, у квітні зростуть пенсії деяких українців: кому збільшать виплати.