4 жовтня у Переяславі відбувся VIII Всеукраїнський турнір з гирьового спорту «Переяславська осінь» пам’яті почесного працівника фізичної культури та спорту України Бориса Сонька. За нагороди змагалися 56 спортсменів з Полтавщини, Київщини, Донеччини та міста Києва, зокрема 4 майстри спорту міжнародного класу та 10 майстрів спорту України, а також численні переможці національних змагань. На місці події були і кореспонденти Proslav.
Борис Сонько передчасно пішов у засвіти в 2017 році. До того він понад 25 років керував спортивним і оздоровчим рухом на Переяславщині, чотири роки обіймаючи посаду голови міжгосподарського спортивно-оздоровчого клубу «Колос» та 16 років, аж до своєї трагічної смерті очолював відділ у справах молоді і спорту Переяслав-Хмельницької райдержадміністрації.
Урочисте відкриття та слова гостей
«У часи війни, коли ворог чинить агресію проти України, нищачи економіку, сільське господарство, енергетику, освіту, культуру і спорт, ми стоїмо разом, демонструючи незламність духу. Ці змагання – не лише спортивна подія, а й частина системи фізичної підготовки для захисників України, зокрема в Збройних Силах та інших силових структурах. Ми вшановуємо наших героїв і підтверджуємо готовність захищати Батьківщину», – зазначив перед початком зібрання його ведучий, співорганізатор Анатолій Яковченко.
Під час невеликого мітингу до присутніх з вітальним словом звернулася заступниця Переяславського міського голови Оксана Степаненко:
«Ці змагання мають величезне значення для нашого міста й усієї України. Спорт виховує сильних, мужніх і незламних громадян. Бажаю кожному з вас відчути жагу до перемоги, радість боротьби та єднання. У цей складний час ми солідарні з нашими захисниками. Нехай Переяслав гідно проведе цей турнір, а найсильніші здобудуть перемогу! Слава Україні!», – підкреслила Оксана Серафимівна.
Мав що сказати й цей день й президент національної федерації «Союз гирьового спорту України», заслужений працівник культури і спорту України, майстер спорту Валентин Бербеничук:
«Щиро вдячний вам за те, що щорічно на гостинній Переяславщині ми проводимо такий захід. У цей відповідальний час для країни ми маємо бути достойними поступу наших захисників. Бажаю перемоги найсильнішим!», – зазначив пан Валентин.
Слово очільника Дівичківської громади Олександра Слюсара до присутніх було таким:
«Шановні учасники, гості, організатори! Восьмий рік поспіль ми проводимо цей турнір, присвячений Борису Михайловичу Соньку – видатному діячу, який залишив незабутній слід у спортивному житті Переяславщини. Його пам’ятають як відданого керівника, наставника і патріота. Бажаю всім гідної боротьби, а найсильнішим – перемоги! Слава Україні!», – привітав присутніх Олександр Миколайович.
Також до вітальних слів приєднався начальник відділу фізичної культури та спорту Переяславської міської ради Валерій Мільгевський:
«Шановні друзі, цей турнір – символ спортивної єдності та вшанування Бориса Сонька, який присвятив життя розвитку фізкультури в нашому регіоні. Бажаю всім учасникам яскравої боротьби та високих результатів!»,– зазначив Валерій Миколайович.
Ще присутні привітали оплесками віце-президента Союзу гирьового спорту України, майстра спорту міжнародного класу, заслуженого тренера України Віталія Андріяша, очільника Переяславського МСОК «Колос» й оргкомітету змагань Миколу Середу, головного суддю змагань Тараса Кириченка та інших поважних гостей.
Право відкрити змагання надали дружині Бориса Сонька пані Ользі:
«Дякую за пам’ять про мого чоловіка. Ці змагання – свідчення того, що його справа живе. Бажаю всім учасникам сил, витримки і перемог. Нехай наша Україна перемагає, а воля й слава завжди будуть з нами!»,– зазначила Ольга Сонько, після чогоприсутні виконали Державний Гімн України та вшанували полеглих хвилиною мовчання.
Партнери та спонсори проведення отримали подяки від Національної федерації «Союзу гирьового спорту України» та Переяславського МСОК «Колос».
Гирьовий спорт допомагає у війні – розповідає майстер спорту, військослужбовець Анатолій Яковченко:
Серед незмінних учасників, які долучаються до організації змагань й Анатолій Яковченко – майстер спорту України з веслування на каное та гирьового спорту, військовослужбовець. У 1986 році під час першого набору він вступив до переяславського університету, де навчався і паралельно займався веслуванням. Згадує, на той час заклад ще не мав ні імені Григорія Сковороди, ні другого корпусу – навіть частину вступних іспитів здавали у столиці. Після закінчення вишу працював тренером з веслування, продовжуючи гребні види спорту. Згодом, для підтримки фізичної форми без наявності особливих умов, перейшов до гирьового спорту – виду, що поєднує швидкість, витривалість і силу. Цей вибір виявився практичним: тренування можливі на 2 м² площі, а інвентар (гирі) компактний, вічний і доступний, що особливо зручно, зокрема під час його нинішньої служби у війську.
У гирьовому спорті Яковченко активно тривалий час виступав неофіційно. Загалом має понад сотню різних спортивних медалей. У 2021 році у складі четвірки (з братом та ще двома спортсменами) здобули звання майстрів спорту з каное по спортивному-водному туризму на змаганнях у Дземброні (Чорний Черемош). Минулоріч, у 56 років, офіційно виконав норматив майстра спорту з гирьового спорту, після чого вирішив завершити змагальну кар’єру, аби «закріпити» статус. У листопаді йому виповниться 57 років. Він бере участь у турнірах, зокрема у віковій категорії понад 55 років, з гирями 24 та 32 кг, демонструючи спеціальну витривалість (відрізняє її від загальної, як у кросах чи роботі зі снарядами). Підкреслює важливість ОФП (загальної фізичної підготовки) та СФП (спеціальної), наголошуючи, що гирьовий спорт вимагає не лише сили, а й тренованої техніки.
На війні пан Анатолій вже понад три роки
З 25 лютого 2022 року (з другого дня повномасштабного вторгнення) служить у 45-й окремій артилерійській бригаді ЗСУ (розрахунок 155-мм гаубиці). Працює на двох позиціях: з вітчизняною «Богдана» та натовською FH-70 (британсько-німецько-італійського виробництва). Розрахунок складається з 7 осіб, де за 2,5 роки сформувалася повна взаємозамінність – Яковченко виконує ролі на замку, відніку, порохах, снарядах (наведення, підйом клина, носіння порохів з різними маркуваннями). Ділиться, навчання військовій справі відбулося в процесі боротьби, в польових умовах: «Сказали їдь, стріляй по цілі – я пробував, примірявся, і врешті звик».
За час змагання бригада діяла на кількох напрямках: короткий час на Запоріжжі (у складі 87-го танкового дивізіону, за піхотою на танконебезпечному напрямку – стріляли по проривах з прямої наводки, мали прильоти, загиблих та поранених). Наразі основний час боролися з ворогом на Куп’янському та Лиманському напрямках (схід, де сходяться Донецька, Луганська та Харківська області). Робота у пана Анатолія та його побратимів інтенсивна: підйом снарядів (по 40 кг), розвантаження вночі (до 100 шт. на групу, по пересіченій місцевості, без під’їзду техніки), що розвиває загальну силу. Каже, гирьовий спорт у цьому допомагає. Анатолій Яковченко служить уже 3,5 роки, нині перебуває у відпустці (зокрема й для участі в змаганнях).
Як вже раніше розповідав наш сайт, у травні Яковченка було нагороджено Золотим Хрестом. До слова, багато учасників цих змагань наразі теж воюють, зокрема брат Яковченка який долучався до участі у минулі роки. У 2025 році на турнірі представлено щонайменше троє військових, зокрема син пана Анатолія, азовець Костянтин, а також спортсмен Руслан Медведенко.
Каже, побратими знають про його спортивне хобі (гирі на позиції), але до нього мало хто долучається – зокрема через вік (багато бійців віком 50+ мають грижі чи проблеми зі спиною). Вважає, що з мінімальною підготовкою вони могли б виконати 30-50 ривків, але вищезгадану СФП не заміниш бойовими турботами, бо вони радше гартують загальну витривалість.
Історія співорганізації переяславського турніру з гирьового спорту паном Анатолієм
Яковченко – співорганізатор Всеукраїнських змагань з гирьового спорту «Переяславська осінь», присвячених пам’яті Бориса Сонька. Турнір започатковано для вшанування заслуг Бориса Михайловича на всеукраїнському рівні й для того, аби підняти загальнонаціональний спортивний статус Переяслава. Це вже 8-й турнір (за принципом «розбитого вікна» – не перервати традиції, бо потім буде складно її відновити – прим.), незмінно включений до календаря Мінмолодьспорту. У ході підготовки організатори активно шукають спонсорів, всіляко мотивують спортсменів, запрошують зірок спорту. Пан Анатолій наголошує на високому рівні проведення турніру, який з року в рік підтримується і про зміст якого на початку він говорив як ведучий.
Розповідає, за вісім років формати проведення змагання зазнали деяких змін: раніше практикували чистий ривок (чоловіки), марафон у 30 хв, марафон для чоловіків і жінок, вправу «ривок і поштовх». Під час війни перейшли на класичний гвардійський ривок у військовій формі (без спортивної форми з рекламою, аби пасувало до нинішнього часу – прим.).
Яким видався турнір пам’яті Бориса Сонька у 2025 році?
Суддівську колегію очолив викладач університету Тарас Кириченко, а до її складу увійшли заслужені майстри спорту, зокрема випускники Університету Григорія Сковороди в Переяславі.
Усі учасники виконували вправу «гвардійський ривок»: протягом 12 хвилин чоловіки підіймали гирю вагою 24 кілограми. Ця вправа є невід’ємною складовою системи фізичної підготовки у підрозділах та навчальних закладах Збройних Сил України та інших силових структур. Більшість учасників виконували його у військовому одязі (берці, штани та футболки з коротким рукавом захисних кольорів) чим солідаризувалися з захисниками України та продемонстрували свою готовність будь-якої хвилини стати до їх лав, як це зробили чимало спортсменів-гирьовиків, учасників змагань у попередніх рокам, що нині б’ють російського ворога на українських фронтах.
Цьогоріч до участі незмінно допускалися чоловіки та жінки від 16 років, що змагалися у вагових категоріях до 73, до і понад 85 кілограм (у чоловіків) та до і понад 63 кілограми (у жінок). За 12 хвилин вони мали підняти гирю у 24 (чоловіки) чи 16 кілограм (жінки) якомога більшу кількість разів, довільно змінюючи руку.
Слушно зазначити, що серед учасників були 10 майстрів спорту України, 4 майстри спорту міжнародного клас та зірки українського гирьового спорту.
Нагородження переможців
Жінки
Серед жінок у ваговій категорії до 58 кг з підйому 16-кг гирі призові місця зайняли:
- І місце – кандидатка у майстри спорту Мусієнко Дар’я (Київ, МОН) – 268 підйомів;
- ІІ місце – кандидатка у майстри спорту України Матушевська Анастасія (Полтавщина, ФСТ МОН) – 247 підйомів;
- ІІІ місце – кандидатка у майстри спорту України Бадьон Марина (Полтавщина, ФСТ МОН) – 209 підйомів.
У підсумку, серед жінок у ваговій категорії до 63 кг з підйому 16-кг гирі призові місця зайняли наступні спортсменки:
- І місце – кандидатка у майстри спорту України Фаренюк Любов (Львівщина, «Динамо») – 271 підйом;
- ІІ місце – кандидатка у майстри спорту України Яковченко Алла (Київщина, «Колос») – 259 підйомів;
- ІІІ місце – кандидатка у майстри спорту України Єкимовська Вікторія (Київ, МОН) – 241 підйом.
Серед жінок у ваговій категорії понад 63 кг з підйому 16-кг гирі призові місця зайняли:
- І місце – кандидатка у майстри спорту України Тороповська Катерина (Полтавщина, ФСТ МОН) – 287 підйомів;
- ІІ місце – кандидатка у майстри спорту України Познякова Оксана (Полтавщина, МОН) – 275 підйомів;
- ІІІ місце – кандидатка у майстри спорту України Кедич Євгенія (Київ, МОН) – 271 підйом.
Чоловіки
Серед чоловіків у ваговій категорії до 63 кг з підйому 24-кг гирі призові місця зайняли:
- І місце – майстер спорту міжнародного класу Остапчук Євгеній (Полтавщина, «Динамо») – 291 підйом;
- ІІ місце – кандидат у майстри спорту Остропольський Максим (Київ, МОУ) – 230 підйомів;
- ІІІ місце – спортсмен І розряду Синельник Максим (Київщина, ДЮСШ Бориспіль) – 187 підйомів;
Серед чоловіків у ваговій категорії до 68 кг з підйому 24-кг гирі призові місця зайняли:
- І місце – майстер спорту України Шкіль Єгор (Полтавщина, МОН) – 291 підйом;
- ІІ місце – Шуга Олексій (Полтавщина, МОН) – 280 підйомів;
- ІІІ місце – спортсмен І розряду Яковченко Костянтин (Київщина, 12-та бригада НГУ «Азов») – 154 підйоми.
Серед чоловіків у ваговій категорії до 73 кг з підйому 24-кг гирі призові місця зайняли:
- І місце – майстер спорту міжнародного класу Свириденко Олександр (Полтавщина, МОН) – 300 підйомів;
- ІІ місце – кандидат у майстри спорту Ковцур Станіслав (Полтава, МОН) – 294 підйоми;
- ІІІ місце – Радченко Сергій (Чернігівщина) – 279 підйомів.
Серед чоловіків у ваговій категорії до 78 кг з підйому 24-кг гирі призові місця зайняли:
- І місце – майстер спорту України Чуйко Антон (Полтавщина, МОН) – 300 підйомів;
- ІІ місце – майстер спорту України Голота Юрій (Київщина, «Колос») – 289 підйомів;
- ІІІ місце – майстер спорту України Каліберда Євгеній (Чернігівщина, «Динамо») – 274 підйоми.
Серед чоловіків у ваговій категорії до 85 кг з підйому 24-кг гирі призові місця зайняли:
- І місце – майстер спорту міжнародного класу Дуленко Артем (Полтавщина, «Колос») – 317 підйомів;
- ІІ місце – майстер спорту України Кульківський Володимир (Київ, «Динамо») – 315 підйомів;
- ІІІ місце – майстер спорту України Бондар Денис (Київ, МОУ) – 293 підйоми.
Серед чоловіків у ваговій категорії понад 85 кг з підйому 24-кг гирі призові місця зайняли:
- І місце – майстер спорту міжнародного класу Коломієць Валерій (Полтава, МОН) – 272 підйоми;
- ІІ місце – спортсмен І розряду Савонік Антон (Київщина, ДЮСШ Бориспіль) – 259 підйомів;
- ІІІ місце – майстер спорту України Биков Євгеній (Київщина, ДЮСШ Бориспіль) – 240 підйомів.
Переможців змагань було нагороджено грамотами, медалями, пам’ятними кубками та грошовими нагородами за І-ІІІ місця (І – 2000 грн, ІІ – 1500 грн, ІІІ – 1000 грн).
Проведення змагань стало можливим завдяки підтримці керівників Переяславської, Циблівської, Ташанської й Дівичківської громад, Університету Григорія Сковороди в Переяславі, МСОК «Колос» та низки аграрних підприємств та їх керівників, а також депутата Переяславської міської ради Григорія Яреми й депутата Київської обласної ради Тараса Костіна, які попри не кращі часи вкотре не відмовили організаторам у фінансовій підтримці.
Нагадаємо вам про нові здобутки переяславських спортсменів у легкій атлетиці, таеквон-до ІТФ й волейболі.