Сьогодні у двір одного з місцевих мешканців залетів білий лебідь з пошкодженим крилом. Йому надали першу допомогу, а переяславські волонтери, попри непростий час і інші потреби, вже забрали його для лікування.
Нехай ця історія вчить нас тому, що у ці дні надзвичайно важливо дбати не лише про потреби війська, а й турбуватися про одне одного – зателефонуйте найдорожчим для вас людям, напишіть коханим, подбайте про людей старшого віку, заспокойте дітей та тих, хто психологічно й фізично не найкраще почуває себе у ці непевні часи. Потурбуйтесь про домашніх улюбленців – вони теж відчувають нашу тривожність і ми маємо приділяти їм час аби вони розуміли, що захищаючи своє життя людина не збирається кидати їх на призволяще,
І звісно ж – підтримуйте рідну країну та її захисників, максимально сприяйте потребам наших суперволонтерів, демонструйте свою небайдужість до тих, хто нині дбає про вашу безпеку в тилу. Робіть усе можливе і неможливе для нашої перемоги – нині ніхто не має бути осторонь долі і щасливого майбутнього рідної держави: залишаючись на своєму місці, роблячи те що вам до душі і виходить найкраще неодмінно розділяйте цю співучасть, аби потім мати чітку відповідь на питання “Що я зробив для України тоді, коли її спіткала біда”.
Пам’ятайте, що найтемніша ніч – перед світанком. Світанком який неминуче ознаменує нашу перемогу, кінець найтрагічнішої сторінки нашої новітньої історії. Ця країна вже ніколи не буде інакшою – вона провела чіткий вододіл друзів і ворогів, героїв і зрадників, українців і байдужих. Попереду у нас велике неминуче світле майбутнє – нині ми будуємо його разом. Рани загояться, земля відбудується і нарешті ми виконаємо одвічний заповіт нашого гімну – “запануємо у своїй сторонці”.
Нехай темні часи не затираються світлих історій – діліться ними з нами. Нині нам страшенно важливо бути поруч один з одним!
