Упродовж травня 2026 року студенти магістерської програми D4 «Публічне управління та адміністрування» Університету Григорія Сковороди в Переяславі здійснили масштабне польове дослідження. Вони з’ясовували, чого справді потребує молодь Переяславської, Циблівської та Дівичківської громад і чи готова вона впливати на місцеві рішення. Про результати дослідження розповідає Proslav, посилаючись на інформацію надану ініціаторами опитування.
Проєкт став яскравим прикладом того, як академічні знання перетворюються на реальні інструменти змін. У межах дисципліни «Молодіжна політика та молодіжна робота» студенти провели шість виїзних фасилітаційних зустрічей у закладах освіти. Робота кипіла у форматах фокус-груп, командних обговорень та інтерактивів.
Кого охопило дослідження?
Аби отримати максимально об’єктивну картину, до проєкту залучили широку аудиторію, зробивши особливий акцент на молоді із сільської місцевості.
| Характеристика аудиторії | Статистичні дані |
| Загальна кількість учасників | 230 молодих людей |
| Гендерний розподіл | 52,6% (121) — дівчата, 47,4% (109) — хлопці |
| Географія (місто/село) | 82,2% — сільська молодь, 17,8% — міська |
| Залученість громад | Циблівська (37%), Переяславська (33%), Дівичківська (30%) |
| Інклюзивність | ВПО (7%), нацменшини (9,1%), молодь з інвалідністю (4,8%) |
Що заважає молоді діяти: бар’єри та рівень участі
Результати опитування підтвердили нагальну потребу в посиленні діалогу між юнацтвом та владою. Статистика демонструє певний парадокс:
- 67,8% учасників знають та розрізняють інструменти громадської участі.
- 43% готові особисто долучатися до ухвалення рішень.
- Лише 13% справді вірять, що можуть реально вплинути на розвиток своєї громади.
Серед головних перепон, які називали респонденти: нестача комунікації з органами місцевого самоврядування, відчуття власної «непричетності», брак інформації та обмежені можливості для самореалізації (особливо в селах).
Місто vs Село: чого бракує сучасному поколінню?
Аналіз фокус-груп дозволив чітко розмежувати запити молоді залежно від місця проживання.
Пріоритети міської молоді:
- Сучасні та комфортні простори для відпочинку.
- Розвиток екологічної інфраструктури та благоустрій.
- Доступна та якісна медицина.
- Можливості для неформальної освіти, підприємництва, цифрової грамотності та профорієнтації.
Пріоритети сільської молоді:
- Створення просторів для дозвілля та саморозвитку.
- Спортивна інфраструктура та культурно-мистецькі заходи.
- Покращення транспортного сполучення та безпечна мобільність.
- Модернізація освітнього середовища та робочі місця.
Академічна наука на практиці
Дослідження стало не лише зрізом думок, а й потужним тренінгом для самих студентів-магістрантів. Вони отримали навички проєктного менеджменту, аналітики та фасилітації.
«Сучасна підготовка магістрів у сфері публічного управління неможлива без безпосередньої взаємодії з громадами. Участь студентів у такому дослідженні дозволяє сформувати практичні навички аналізу потреб, ознайомитися з інструментами молодіжної роботи та долучитися до підготовки рекомендацій для управлінських рішень. Саме через такі практичні кейси формується нове покоління управлінців, здатних працювати на засадах партнерства», – підкреслює декан факультету гуманітарної освіти і соціальних технологій УГСП, доцент Вячеслав Редзюк.
За його словами, зібрані дані стануть дорожньою картою для місцевої влади, молодіжних рад та громадських організацій. Усі напрацювання будуть перетворені на практичні рекомендації для вдосконалення молодіжної політики на місцях.
Ініціативу реалізовано в межах проєкту «Молодіжна участь та політика: посилення залучення молоді, врядування, бюджетування та розвитку життєвих навичок». Проєкт втілюється ГО «Молодіжна платформа» за сприяння ЮНІСЕФ та за фінансової підтримки Уряду Німеччини через німецький державний банк розвитку KfW.
