Міністерство освіти і науки України підготувало методичні рекомендації, які мають допомогти закладам освіти заздалегідь визначити, як і де вчитимуться діти залежно від безпекової ситуації. Про це повідомляє КОВА, передає Proslav.
Умови, в яких школи організовують освітній процес, суттєво відрізняються залежно від безпекової ситуації, особливостей місцевості та спроможності конкретного закладу. Єдиної моделі, яка однаково працюватиме для всіх шкіл, не існує. Кожен заклад освіти визначає формат навчання з урахуванням власних умов та можливостей, наявності й місткості укриття, інфраструктури й готовності організувати дистанційне навчання. Водночас школа має заздалегідь затвердити можливі сценарії та алгоритм переходу між ними залежно від зміни безпекової ситуації.
Документ МОН містить спільні підходи, за якими школи можуть оцінити власну спроможність і заздалегідь підготувати кілька сценаріїв організації освітнього процесу. Це дасть змогу не ухвалювати рішення щоразу в момент виникнення нових ризиків, а мати зрозумілий алгоритм переходу між форматами навчання та заздалегідь визначені дії для кожного сценарію.
Хто за що відповідає
МОН визначає загальні підходи, а конкретна модель має враховувати умови кожної громади та школи індивідуально. Засновник або уповноважений ним орган забезпечує необхідні умови для організації освітнього процесу та оцінює спроможність закладу. Керівник школи, своєю чергою, організовує освітній процес, визначає базову та альтернативні моделі й затверджує практичний алгоритм переходу між ними.
Такий алгоритм має бути підготовлений завчасно і враховувати сценарії зміни безпекової ситуації, тривалих тривог, проблем з електропостачанням або зв’язком, а також інші обставини, які можуть впливати на можливість навчатися очно.
Що школа має оцінити насамперед
Перший крок – визначити можливість забезпечення безпечного та безперервного очного навчання. Зокрема, оцінити:
- місткість і можливості укриття, кількість учнів і працівників, яких школа може безпечно розмістити
- можливість тривалого перебування в укритті, наявність електроенергії, тепла, води та інших комунікацій, резервні джерела живлення
- доступ до інтернету та зв’язку, готовність педагогів і учнів до дистанційного навчання
- можливість організувати навчання із залученням інших освітніх просторів громади
Загальна кількість людей, які одночасно перебувають у школі, не може перевищувати можливості укриття. Якщо укриття використовується не лише для перебування під час тривоги, а й як простір для навчання, школа має враховувати фактичну кількість облаштованих навчальних місць.
Чотири можливі моделі навчання
На основі оцінки власної спроможності школа визначає базову модель навчання та альтернативні сценарії, між якими можна переходити залежно від безпекової ситуації:
- Очне навчання з переходом до укриття під час тривоги – оптимальний варіант для коротких або поодиноких тривог, після відбою учні повертаються до занять
- Очне навчання з використанням укриття як освітнього простору – якщо тривоги часті або тривалі, укриття обладнують місцями для учнів, робочим місцем учителя, освітленням та електроживленням
- Поєднання очного та дистанційного навчання за ротацією – для різних груп у різні дні, тижні, зміни чи за іншим графіком, якщо школа не може безпечно прийняти всіх учнів одночасно
- Дистанційне навчання – застосовується, якщо безпечне прибуття або перебування учнів у школі неможливе
Перехід до іншого формату не має відбуватися спонтанно. Школа заздалегідь визначає, за яких умов відбувається перехід, хто ухвалює рішення, як змінюється розклад, як працюють педагоги та як комунікують з учнями й батьками.
Що робити під час самої тривоги
Повітряна тривога не означає автоматичне припинення освітнього процесу. Якщо перебування в укритті безпечне і там є відповідні умови, навчання може продовжуватися у формах, які відповідають ситуації: продовження уроку, самостійна робота, читання, консультації, виконання проєктних чи дослідницьких завдань, повторення матеріалу.
Водночас якщо тривоги стають систематичними або сумарно тривають понад дві години протягом навчального дня кілька днів поспіль, школі рекомендовано переходити до заздалегідь підготовленої моделі навчання в укритті або дистанційного формату.
Окремо школа має вирішити, які заняття потребують безпосередньої взаємодії вчителя та учнів, спеціального обладнання, лабораторій чи майстерень, а які можуть проводитися в укритті або через самостійну, проєктну чи дослідницьку роботу. Якщо частина учнів не має вдома безпечних умов або технічної можливості для дистанційного навчання, школа може організувати для них безпечні навчальні зони чи групи.
При цьому в межах одного уроку один учитель не має одночасно проводити заняття для частини учнів очно, а для іншої частини – синхронно онлайн. Натомість протягом дня або тижня різні групи можуть навчатися в різних форматах відповідно до визначеного школою графіка.
Методичні рекомендації покликані допомогти школам перейти від ситуативного реагування до завчасного планування. Їхня мета – не зберегти розклад за будь-яких умов, а створити зрозумілу систему, за якої діти можуть продовжувати навчання, а школа – досягати визначених державним стандартом результатів, коли це безпечно.
Безпечне освітнє середовище є одним із ключових пріоритетів держави. За 2023-2026 роки з державного бюджету місцевим бюджетам уже спрямовано майже 20 мільярдів гривень на облаштування укриттів у закладах освіти. Ці кошти дають громадам змогу будувати нові захисні споруди, реконструювати наявні та створювати умови для повернення дітей до безпечного очного навчання.
