Перед кожним відрядженням на передову переяславські волонтери Інна Марченко, Віталій Житніцький та Олександр Гриненко заїжджають до кулінарного батальйону – працівниць ліцею імені Володимира Мономаха, які з перших днів війни готують для військових у шкільній їдальні. Цього разу разом з командою Інни Марченко в гості до господинь завітала делегація французьких благодійників, розповідає Proslav.
Волонтери французької асоціації Avenir Franco-Ukrainien («франко-українське майбутнє») з березня 2022 року всіляко підтримують українців. Допомагали біженцям облаштуватися у їхньому місті Нант. І відправили в Україну вже майже сто тонн гуманітарної допомоги, зокрема, надважливе медичне обладнання для лікарень.
Президентка асоціації Ілона Винник живе у Франції близько 20 років, працює медичною сестрою у державній лікарні міста Нант. Жінка родом із України, тут живуть її рідні брат і сестра. На початку повномасштабного вторгнення брат Ілони пішов захищати країну від російських окупантів. А сама вона створила волонтерську організацію, до якої долучилися більше 60 французів.
Асоціація Avenir Franco-Ukrainien активно співпрацює з львівським благодійним фондом «Міст добра». І поки частина французької команди збирає і формує гуманітарні вантажі, п’ятеро волонтерів привезли допомогу в Україну та разом з засновницею БФ «Міст добра» Людмилою Нечипоренко прибули до Переяслава.
– Вантажі від наших французьких колег прибувають до Львова кожні три місяці, – каже Людмила Нечипоренко. – За цей час ми стали сім’єю. У свою чергу наш фонд розподіляє та передає допомогу тим, хто її потребує. Я давно знайома з Інною Марченко. Впевнена, що у її діяльності все прозоро, я чітко знаю, що і яким підрозділам вона доправляє. Чудово, що є такі волонтери, яким можна довіряти, які допомагають нашим військовим з 2014 року. Вона робить неймовірні речі.
Цього разу волонтери привезли до Переяслава медикаменти, продукти харчування й ковдри для військових. Вже завтра Інна Марченко зі своєю командою повезе речі на фронт. А сьогодні запросила іноземців подивитися, як звичайні жінки, працівниці навчального закладу гуртуються і роблять свій важливий вклад у наближення перемоги.
«Якщо впаде Україна, впаде вся Європа»
Француженка Валері (Valérie Guibert Gaborieau) працює вихователькою. У її паспорті вже 9 штампів про перетин українського кордону за останні два роки. До війни вона ніколи не була в Україні. Неймовірне захоплення викликає те, що жінка вчить українську і вже дуже добре розмовляє!
Ерік (Eric Gambino) і Беноат (Benoît Durand) поки не говорять українською, зате вже кілька разів їздили на схід України, побували в Куп’янську, Слов’янську, Краматорську, Дніпрі. А під час минулого свого візиту відвідали воїнів 10-ї гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».
– Вони на власні очі бачили зруйновані міста, спілкувалися з бійцями, їли з хлопцями з однієї тарілки, – коментує Людмила Нечипоренко. – Ерік зі своїм сином приїхали в Україну як тільки почалася війна. Які ще люди здатні зірватися зі свого мирного комфортного життя і, не боячись, мчати на допомогу країні, в якій іде війна? Він сказав мені так: «Якщо впаде Україна, впаде вся Європа. Ми з вами до перемоги і далі». Я щиро вдячна усій команді французької асоціації за наше плідне партнерство.
Ми попросили Еріка поділитися спостереженнями, чи не забувають його співвітчизники про війну в Україні, чи цікавляться актуальними подіями, як це було на початку:
– Багато жителів Франції не усвідомлюють, що відбувається в Україні й інколи я чую питання: «А що, вони ще б’ються? Чи вже програли?», – розповідає Ерік. – Інтелігенція усвідомлює, що війна в Україні – це й наша війна, тому продовжують підтримувати. Наразі у Франції більше обговорюють Ізраїль і Палестину – такий настрій я помічаю. Але ми розповідаємо про Україну і будемо це робити. Дух українців такий сильний, що ми мусимо повертатися.
Нагадаємо, більше 70 тисяч гривень на ЗСУ зібрали під час святкування Колодія у Ташанській громаді.
