Перші дні нового року для Переяславської громади затьмарені глибокою скорботою й болем. У четвер, 8 січня, місто провело в останню земну дорогу Захисника України – 36-річного Вадима Білера, який до останнього подиху залишався вірним військовій присязі та своєму народові.
Вадим Володимирович Білер народився 10 грудня 1989 року. Навчався у Переяславській гімназії, нині – академічному ліцеї імені Івана Мазепи. Із 2010 року працював налагоджувальником на ТОВ «Костал Україна». Колеги згадують його як добру, світлу, спокійну, порядну й життєрадісну людину, сумлінного та відповідального працівника. На підприємстві він пропрацював 12 років. Із початком повномасштабного вторгнення Вадим став до лав Збройних Сил України.
На військову службу його було призвано 1 травня 2022 року Бориспільським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Київської області. Вадим Білер служив командиром відділення управління командира мінометної батареї 2 єгерського батальйону військової частини А4948.
Він пройшов складний бойовий шлях на східних напрямках, брав участь в обороні населених пунктів Донеччини. Та найважливіше – завжди був пліч-о-пліч зі своїми побратимами, надійною опорою для тих, хто воював поруч.
Мужньо виконуючи військовий обов’язок, Вадим Білер загинув 22 грудня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу селища Удачне Покровського району Донецької області. Україна втратила відданого сина, Переяславська земля – свого земляка й Захисника, а українське військо – досвідченого та відданого воїна.
Рідними вулицями Переяслава Вадим повернувся додому «на щиті». У тиші, пронизаній сльозами й болем, громада зустріла свого Героя. У Храмі Воскресіння Христового піднесли спільну молитву за упокій душі полеглого воїна. Розділити біль утрати з родиною та віддати шану Захиснику прийшли земляки, друзі, бойові побратими, представники влади.
Священнослужитель ПЦУ отець Анатолій у своєму слові зазначив:
«Наші захисники – це новітні Герої та янголи, які боронять нас ціною власного життя. Ті, кого ми пам’ятаємо і пам’ятатимемо, своєю кров’ю захищають Україну. Саме в такі часи відкриваються найкращі людські якості – любов, яка терпить, надихає й дарує крила. Любов, без якої неможливо увійти в Царство Небесне. Вони мали цю велику, неосяжну любов – не лише до рідних, а й до всього українського народу та своєї держави, честь якої захищали».
Голова Переяславської громади Вячеслав Саулко висловив щирі співчуття рідним загиблого. Зазначив, що в той час, коли світ відзначає свята, громада оплакує своїх Захисників, які віддали життя за Україну, адже за останні два тижні Переяславщина отримала чотири звістки про загибель Героїв-земляків.
Після заупокійної служби Вадима Білера поховали на Ярмарковому кладовищі. У нього залишилися мама Світлана Юріївна, сестра Ірина, 10-річна донечка Діана.
Розділяємо біль цієї непоправної втрати разом із родиною, близькими, друзями та бойовими побратимами Героя. Світла й вічна пам’ять Захиснику України. Герої не вмирають – вони назавжди залишаються в історії боротьби нашого народу та в пам’яті майбутніх поколінь.