В Університеті Григорія Сковороди в Переяславі вперше провели Міжнародну науково-практичну конференцію «Микола Корпанюк – науковець-медієвіст, педагог, громадський діяч» присвячену пам’яті відомого вченого, сковородинознавця, літературознавця-медієвіста, рухівця, просвітянина, професора. У колі його колег з різних куточків України та зарубіжжя що зібралися в науковому колі напередодні його уродин був і учень Миколи Павловича, журналіст Proslav.
Зібрання відкрив проректор із навчально-методичної роботи Вячеслав Різник та декан факультету української та іноземної філології університету Оксана Тютюнник. Висловили переконання, що дана конференція є гарною можливістю обговорити вагомий внесок Миколи Корпанюка у всі сфери його життєвої діяльності, а дискусії і доповіді стануть вагомим внеском у вивчення його доробку, примноження, збереження і поширення його ідей.
Далі до слова запросили міського голову Вячеслава Саулка, який поділився спогадами про Миколу Павловича. Зазначив, що вони з Миколою Павловичем приїхали в Переяслав майже одночасно, в кінці 80-х рр. минулого століття. У 2010-2015 рр. разом з Корпанюком були депутатами VI скликання міської ради.
«Коли я став міським головою, на 14 сесії міської ради, яка відбулася 19 серпня 2021 року, згідно з поданням від Переяславської міськрайонної організації ВУТ «Просвіта» ім. Т. Шевченка Миколі Корпанюку було присвоєно відзнаку – звання «Почесний житель Переяславської громади». З початком гарячої фази рашистської агресії проти України на весь зріст постало питання знесення монумента на честь 300-річчя возз’єднання України з росією, що знаходився на площі Богдана Хмельницького. В перших рядах, як завжди, були Микола Корпанюк та інші свідомі патріоти. Мені як міському голові довелося перебороти багато перешкод на цьому шляху, враховувати різні, часто протилежні думки а також технічні моменти. 1 завжди в цьому питання поруч зі мною стояв Микола Павлович та інша наші однодумці. Останніми епізодами нашої співпраці була участь у топонімічній комісії щодо визначення назв вулиць, провулків, площ, парків та інших об’єктів топоніміки на території Переяславської міської громади Бориспільського району, яку я очолював. Микола Корпанюк, як завжди, брав активну участь в обговореннях, вносив дієві конструктивні пропозиції, принципово відстоював засади державності», – підкреслив очільник громади додавши, що пам’ять про Корпанюка назавжди залишиться в його вихованцям та послідовниках, в наших серцях.
Мала у цей день що сказати і доктор педагогічних наук Ганна Токмань. Говорила про колегу, однодумця і соратника по кафедрі, Народному Руху і «Просвіті» у вимірі його наукових відкриттів і громадського чину. Серед іншого, Ганна Леонідівна пригадала що Корпанюк був полум’яним патріотом України, у важкі, порогові моменти історії діяв активно, незважаючи ні на свій поважний вік, ні на ризики. Під час Помаранчевої революції він ночами чергував біля Адміністрації Президента (потім, утомлений, прийшовши в університет, дрімав в аудиторії за столом), під час Революції Гідності приєднувався до Коломийської сотні (Прикарпаття – його батьківщина). Полум’яним було слово професора на переяславському Майдані: він сміливо виходив до мікрофона на центральній площі і закликав переяславців брати участь у протестних акціях. Важко заперечити той факт, що його виступи завжди хвилювали, збурювали емоції й думку у всіх присутніх: промови містили вражаючі факти і їх наукове осмислення, висновок завжди був націо- і державотворчим.
У цей день кілька десятків науковці згуртувалися в залі чи дистанційно аби згадати Миколу Павловича як батька, вченого, колегу і друга. Одна з польських науковиць назвала його «серцем науки». Наостанок учасники зібрання вшанували пам’ять Миколи Павловича покладанням квітів на його могилу.
Світла згадка незмінному вартовому української нації що назавжди, щонайменше світоглядно, лишається в строю національної боротьби за Україні, якій присвятив всі сили своєї палкої душі. Гадаємо, у небесному саді божественних пісень його зустрів Григорій Сковорода, вивченню спадщини якого професор віддали так багато снаги.
Фото УГСП
