У Переяславі 30 травня відкрили меморіальну дошку на честь мужнього патріота України, військовослужбовця Володимира Кочина, який віддав своє життя на війні з окупантами. Пам’ятний знак встановили на фасаді приміщення ВУЖКГ, де він працював, повідомляє Proslav.
– Зазвичай меморіальні дошки на честь полеглих Героїв відкривають на фасадах шкіл, де вони здобували освіту, щоб навіть після своєї загибелі вони вчили дітей, як насправді потрібно любити свою країну і свій народ. Але Володимир Михайлович Кочин зустрічатиме нас не перед входом до школи, адже він родом з Чернігівщини і навчався саме там, – розповіла ведуча церемонії відкриття Влада Черненко.
Володимир Кочин народився 18 вересня 1981 року. До Переяслава він переїхав, уже познайомившись зі своєю майбутньою дружиною Людмилою. Тут народилися їхні доньки Крістіна та Вікторія. Старші доньки Володимира також часто приїжджали погостювати до нього.
Працював Володимир Михайлович слюсарем-сантехніком у складі аварійної бригади Переяславського КП УК ВУЖКГ.
3 початком повномасштабного вторгнення вступив до лав місцевої тер оборони: будував блокпости, виходив на чергування. Утім для чоловіка, який свого часу проходив військову службу в прикордонних військах у Криму, цього було замало.
– Єдине, що стримувало Володимира – це сім’я, – продовжила ведуча. – Але, попри обіцянку дружині не йти до військкомату, допоки не призвуть, Володимир сам ступив на зустріч долі. І коли почув, що на їхній вулиці представники військкомату шукали якогось Володимира, вийшов із двору, мовляв, він теж Володимир і готовий іти до війська.
Четверо дітей були для чоловіка чотирикратною мотивацією взяти до рук зброю і стати на захист своєї родини, своєї країни. Так у січні 2023 року він пішов на війну.
Володимир Кочин служив командиром бойової машини-командиром 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу механізованого батальйону. Його командир, колишній головний сержант, якого також звуть Володимир, приїхав на відкриття меморіальної дошки, аби вшанувати пам’ять свого побратима:
– Володя служив зі мною від самого початку формування бригади. Після себе він залишив справжній скарб – це його дітки, його дружина. Я хочу сказати, що ви можете пишатися ним. Він був людиною з великої літери. Спокійний, врівноважений, впевнений – я бачив у ньому того, хто може стати командиром відділення і повести за собою людей. Це була достойна людина. Я відчуваю гордість, що мав нагоду познайомитися і служити з ним, – сказав військовослужбовець.
16 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Першотравневе Круп’янського району Харківської області Володимир Кочин зазнав тяжкого поранення. Це сталося внаслідок спрацювання вибухового пристрою. Побратими доправили бійця до шпиталю.
18 вересня йому б виповнилося 42 роки. За день до дня народження, 17 вересня, серце воїна зупинилося. Йому навічно 41…
Спогадами про Героя поділилася його колега, начальниця ВУЖКГ Тетяна Сущук:
– Ми всі його знали як простого, доброго, спокійного чоловіка, який жив своєю сім’єю, і коли прийшов час, пішов на війну. Я згадую останню нашу розмову, коли він прийшов у відпустку… Говорили про все – як там, як тут. Наостанок Володимир усміхнувся: «Ви тут тримайтеся, все буде добре», – з тремтінням у голосі згадала Тетяна Вікторівна. – Це велика втрата. Передусім для сім’ї, але хочу сказати, що ми всі відчуваємо цей біль і дякуватимемо йому завжди. Хай ця дошка нагадує нам про його героїчний вчинок.
Зі словами співчуття до рідних захисника звернувся голова Переяславської громади Вячеслав Саулко:
– Сьогодні ми відкриваємо дошку пошани на честь Володимира Кочина, який навіки буде Героєм нашої громади і всієї України. Неважливо, що він родом не з нашої громади, він – українець і пам’ять про нього назавжди залишиться в наших серцях.
Право відкрити меморіальну дошку надали дружині та донькам Володимира Михайловича. Настоятель Свято-Троїцького храму ігумен отець Софроній відслужив панахиду та провів освячення пам’ятного знаку. Жителі громади покладанням квітів вшанували свого полеглого захисника.
