У понеділок, 25 березня, на сайті Верховної Ради України з’явився проект закону №11115 «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація», повідомляє Proslav.
У пояснювальній записці йдеться, що на відміну від платформ спільного доступу до відео, платформи спільного доступу до інформації не мають спеціального регулювання, їх провайдери не віднесені до суб’єктів у сфері медіа та не мають жодних обов’язків щодо захисту персональних даних, блокування незаконного контенту, системи комунікації з власниками сторінок/ каналів щодо поширення ними недостовірної інформації.
Охоплення Telegram в Україні в 4,5 рази перевищує YouTube та немає чіткого регулювання
«Деякі платформи спільного доступу до інформації мають багатомільйонну аудиторію в Україні. Згідно з дослідженням «Українські медіа, ставлення та довіра у 2023 році» аналітичної компанії InMind, проведеного на замовлення Internews Ukraine, за обсягом використання для отримання новин, платформа спільного доступу до інформації Telegram перевищує YouTube (як найбільш популярну платформу доступу до відео) в 4,5 рази – 72% проти 16% відповідно. Очевидно, що платформа, яка використовується 72% українців для отримання інформації, повинна мати регулювання не менше ніж інші джерела масової інформації із значно меншим охопленням», – пояснюють народні депутати.
Автори законопроекту наголошують, що додатковим аргументом для запровадження регулювання є те, що, наприклад, платформа Telegram може бути пов’язана з державою-агресором, про що відкрито заявлялось і президентом російської федерації, російським регулятором Інтернету Роскомнадзором та іншими офіційними особами.
«Також українським державним органам на сьогодні не відомо, хто входить до структури власності таких платформ як Telegram. Водночас, створені проблеми в безпеці конфіденційності дозволяють державним органам російської федерації деанонімізовувати користувачів і стежити за ними. В медіа присутні публікації з прикладами, як технологія платформи дозволяє стежити за українськими чиновниками», – пояснюють нардепи.
Яка мета законопроекту щодо регулювання Telegram в Україні
Народні обранці зазначають, що метою законопроекту є створення ефективного законодавства, яке б дозволяло забезпечити реалізацію прав на свободу вираження поглядів, і одночасно захищало національні інтереси України та права користувачів медіасервісів.
Основні положенні проекту закону про регулювання Telegram в Україні
Законопроект передбачає наступне:
- виокремлюються провайдери платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація, як окремі суб’єкти у сфері медіа;
- уточнюється, що ключовою відмінністю платформ спільного доступу до інформації, через яку поширюється масова інформація, є наявність на них сторінок (облікових записів, каналів тощо), через які поширюється масова інформація. При цьому використана термінологія Закону України «Про медіа» (частина третя статті 16) та Закону України «Про авторське право і суміжні права» (стаття 56);
- встановлюються законодавчі вимоги до провайдерів платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація. Ці вимоги здебільшого повторюють вимоги до провайдерів платформ спільного доступу до відео (стаття 23 Закону України «Про медіа»);
- ключова відмінність між законодавчими вимогами до провайдерів цих двох платформ в тому, що законопроект пропонує не встановлювати обов’язкову реєстрацію для провайдерів платформ спільного доступу до інформації. Замість цього такі провайдери повинні забезпечити присутність в Україні свого представника (представництво, юридичну особу або фізичну особу з довіреністю) для комунікації. Ця вимога не поширюється на платформи, які зареєстровані або мають представництво в ЄС, що відповідає статті 13 Регламенту (ЄС) 2022/2065 (так званий «Закон про цифрові послуги» або «Digital Service Act»);
- на провайдерів платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація, покладаються зобов’язання, на вимогу Національної ради, розкривати структуру власності та джерела фінансування. Таку вимогу Національна рада може висунути з метою встановлення дотримання провайдером умов, передбачених статтею 120 Закону України «Про медіа». Вказані умови не допускають діяльність в Україні суб’єктів у сфері медіа, які належать або фінансуються резидентами держави-агресора;
- оскільки питання дотримання вимог статті 120 Закону України «Про медіа» щодо власності і фінансування з боку держави-агресора є критичними, особливо під час збройної агресії (стаття 120 носить тимчасовий характер відповідно до статті 118 Закону «Про медіа»), законопроект пропонує встановити законодавчу презумпцію, що неможливість здійснити перевірку через відсутність комунікації з провайдером (як через відсутність представництва, так і через ненадання витребуваних документів та інформації) є підставою для визнання структури власності такого провайдера непрозорою;
- встановлюються засади відповідальності провайдерів платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація, за тими самими правилами, які встановлені чинним Законом України «Про медіа» для провайдерів платформ спільного доступу до відео.
«Прийняття проекту Закону сприятиме забезпеченню реалізації прав на свободу вираження поглядів, захисту національних інтересів України та прав користувачів медіа-сервісів», – резюмують автори законопроекту.
Нагадуємо, ворог намагатиметься посіяти паніку серед населення в інформаційному просторі. Заява Комітету з питань розвідки при Президентові України – за посиланням.