На Переяславщині в останню дорогу провели захисника Анатолія Свириденка, який віддав життя у боротьбі за свободу та незалежність України. Чотири місяці воїн не дожив до свого 50-річчя, інформує Proslav.
Спільний біль непоправної втрати зібрав усіх жителів його рідного села Ташань. Земляки вишикувалися у «живий коридор» при в’їзді в село, а першими, з прапорами в руках, зустріли Героя школярі з викладачами. Цей щемливий момент, сповнений поваги й скорботи, на своїй сторінці описала співзасновниця ГО «Ташань імені Віталія Краснюка» Анжеліка Батечко.
Дорога до будинку матері Анатолія Васильовича була встелена квітами. Розділити біль з родиною та віддати останню шану полеглому воїну прийшли родичі, односельці, друзі, сусіди, куми. Заупокійну літургію справили у церкві святого Володимира.
Відспівування Героя провели священники Православної церкви України на чолі з настоятелем храму Василем Думанським. Над домовиною спочилого оборонця заспівали «Пливе кача» – проникливу й болючу пісню, що стала символом прощання з українськими Героями.
Синьо-жовтий стяг передали доньці захисника Дарині, як символ Батьківщини, за яку її тато заплатив найвищу ціну. Анжеліка Батечко зазначила, що Анатолія Свириденка поховали на місцевому кладовищі, першим в ряду Героїв-ташанців, поряд з Віталієм Краснюком.
Його світла пам’ять вічно житиме у серцях земляків. Висловлюємо щирі співчуття мамі, дітям, дружині загиблого Героя, всім, хто знав і любив Анатолія Васильовича.
Нагадаємо, у Переяславській громаді попрощалися з 34-річним воїном Сергієм Нікітіним.