Напередодні 370-річчя так званого «возз’єднання з Росією» репортери відомого інтернет-видання «Українська правда» відзняли сюжет у Переяславі – досліджували, чого насправді хотів Богдан Хмельницький від союзу з москвою, та як зараз Переяслав позбувається міфів про «братні народи», пише Proslav.
Як нагадують у матеріалі, 21 червня 1992 року після обрання гетьманом українського козацтва В’ячеслав Чорновіл повторив у Переяславі те, що 73 роки до нього зробив повстанський отаман Зелений – урочисто скасував рішення Переяславської Ради 1654 року, що призвело до халепи, про яку навряд мріяв Богдан Хмельницький: потрапити у васальну залежність від Москви на століття наперед. На відміну від повстанців часів УНР, Чорновіл з однодумцями були, здавалось, у незрівнянно міцнішій позиції – вони вже майже рік жили у власній країні. Втім, наступні десятиліття показали: несприйняття незалежності України настільки в росіян у крові, що вони готові розв’язати Третю світову. Окрім цієї істини стала зрозумілою й інша: українці важко засвоюють уроки минулого.
«Переяславське суспільство, як і скрізь по країні, дуже повільно йшло до власної історії, – каже у відео професор Олександр Колибенко, заступник гендиректора Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». – Місто повернуло свою назву лише в 2019 році (позбулося слова «Хмельницький» – УП). Люди не розуміли, що проблема не в Богдані Хмельницькому. Йдеться про те, щоб подолати радянську спадщину».
Поза тим, у відео, Колибенко розповідає про історію Переяславської Ради та її зречення Чорноволом. Згадує про те, як 7 липня 2022 року в центрі Переяслава демонтували пам’ятник, який поставили до 300-річчя «возз’єднання з Росією» у 1954-му. Його слова у відео доповнюють історик Анатолій Іваненко і переяславська волонтерка Інна Марченко, яка пригадує те, як лила дитячі сльози, коли її приймали в піонери біля місцевого пам’ятника Леніну. Під час Майдану 2014 року Інна разом з іншими місцевими активістами повалила той пам’ятник Іллічу. Сьогодні вона – волонтерка з десятирічним стажем та одвічними сльозами за загиблими.
Нагадаємо, з квітня у мережі набуває популярності відео про фабрику художніх виробів у Переяславі від youtube-каналу «DF1».