Кабінет Міністрів України затвердив зміни до державних стандартів загальної середньої освіти. Оновлення покликані розширити автономію шкіл, осучаснити термінологію та підготувати освітню систему до переходу на профільну середню освіту у 2027 році, інформує Proslav.
В Україні оновили стандарти середньої освіти
Як повідомляють у Міністерстві освіти і науки, рішення Уряду стосується чотирьох державних стандартів, які були ухвалені у 2011, 2018, 2020 та 2024 роках.
Щоб заклади освіти могли правильно організувати навчальний процес з урахуванням усіх нововведень, протягом серпня МОН оновить типові освітні програми. Зазначається, що ці зміни попередньо пройшли громадське обговорення навесні 2026 року.
Попри те, що з 1 вересня 2027 року в Україні стартує впровадження профільної середньої освіти, кардинальних зламів для нинішніх школярів не буде. Учні завершать навчання за тим стандартом, за яким його розпочали. Наприклад, діти, які пішли до школи ще до запровадження реформи НУШ («Нова українська школа»), продовжать вчитися за стандартом 2011 року.
Українознавчий компонент для дітей за кордоном та на ТОТ
Важливим кроком стало офіційне закріплення базових навчальних планів із так званим «українознавчим компонентом». Це рішення стосується дітей, які перебувають за кордоном або проживають на тимчасово окупованих територіях (ТОТ).
Тепер школярі зможуть легально вивчати лише предмети з українським компонентом, зберігаючи зв’язок із вітчизняною освітою, але уникаючи подвійного навантаження (коли дитині доводиться паралельно тягнути дві повні шкільні програми).
(Детальніше про можливості навчання за кордоном можна дізнатися на спеціальному порталі МОН).
У 7-9 класах побільшає історії
Зміни торкнулися і навчального навантаження. У Державному стандарті базової середньої освіти сумарну кількість годин на вивчення історії та громадянської освіти у 7-9 класах збільшили на дві години.
Новий підхід до інклюзивності: фокус на підтримці, а не на діагнозі
Термінологію в освітніх стандартах привели у відповідність до сучасного законодавства про безбар’єрність. Відтепер у документах відходять від медичних діагнозів, концентруючись на функціональних потребах дитини.
Наприклад, замість застарілого формулювання «діти з порушенням слуху» використовуватимуть термін «учні із функціональними сенсорними труднощами, що передбачають обмеження слухової функції». Аналогічні зміни стосуються порушень зору, опорно-рухового апарату, мовлення та інтелектуального розвитку.
У МОН наголошують: такий підхід дозволяє школі зосередитися на розвитку дитини та необхідному рівні підтримки, а не вішати на неї «медичні ярлики».
Єдині правила для ліцеїв і нові можливості для спецшкіл
Ще одне нововведення – спільні навчальні плани для академічних ліцеїв, закладів профтехосвіти та фахової передвищої освіти, які надають повну загальну середню освіту. Це забезпечить єдиний стандарт якості знань незалежно від того, де саме навчається підліток.
Водночас для спеціалізованих шкіл запроваджують окремий базовий план, який дасть більше свободи для поглибленого вивчення профільних курсів, факультативів та індивідуальних занять.
