Платники ПДВ можуть спрямовувати від’ємне значення податку на погашення боргу перед бюджетом — однак це не звільняє від відповідальності за порушення строків сплати. Паралельно податківці нагадують: після отримання податкового повідомлення-рішення щодо нерухомості громадяни мають право на звірку даних, а перевірити нарахування можна навіть через смартфон. Про це повідомляє Головне управління ДПС у Київській області, передає Proslav.

ПДВ-мінус списує борг, але не знімає провину
Якщо за результатами звітного періоду у платника виникає від’ємне значення ПДВ, а в інтегрованій картці рахується податковий борг, закон дозволяє зарахувати одне в рахунок іншого. Таке право закріплене пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ. Зарахування можливе лише в межах реєстраційної суми відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ ПКУ, а сама сума відображається у рядку 20.1 податкової декларації з ПДВ згідно з наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21.
Проте є критичний нюанс: якщо узгоджене податкове зобов’язання не сплачено у строки, визначені пунктом 203.2 статті 203 ПКУ, воно набуває статусу боргу. Подальше погашення цього боргу за рахунок від’ємного значення не скасовує самого факту порушення строків.
Черговість погашення боргу також визначає закон — і платник не може її змінити на власний розсуд. Згідно з пунктом 87.9 статті 87 ПКУ кошти спрямовуються спочатку на основне зобов’язання, потім на штрафні санкції і лише наприкінці — на пеню. За несвоєчасну сплату узгодженого зобов’язання передбачена відповідальність відповідно до пункту 124.1 статті 124 ПКУ. Тобто штраф може бути застосований навіть тоді, коли борг у підсумку закритий.
Звірка після ППР: як оскаржити нарахування на нерухомість
Власники нерухомості, які отримали податкове повідомлення-рішення з нарахованим податком, мають право звернутися до контролюючого органу для звірки даних. Відповідно до підпункту 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 ПКУ перевірці підлягають:
- перелік об’єктів житлової та нежитлової нерухомості і частки у праві власності;
- загальна площа об’єктів;
- наявність права на пільгу та правильність застосованої ставки;
- коректність розрахованої суми податку.
Якщо звірка виявить розбіжності, контролюючий орган проводить перерахунок і надсилає нове ППР, а попереднє автоматично скасовується. Строку для подання заяви про звірку ПКУ не встановлює — однак зволікати не варто: відповідно до підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПКУ фізична особа зобов’язана сплатити податок протягом 60 днів з дня вручення повідомлення-рішення. Пропуск цього строку загрожує виникненням боргу й штрафними санкціями.
Подати заяву на звірку можна через Електронний кабінет платника, поштовим відправленням з описом вкладення або особисто через Центр обслуговування платників. Важливо: пільга щодо неоподатковуваної площі не діє, якщо об’єкт нерухомості здається в оренду, лізинг, позичку або використовується у підприємницькій діяльності — це пряма норма підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПКУ.
Перевірити нараховані суми можна самостійно — через меню «ЕК для громадян» в Електронному кабінеті або у мобільному застосунку «Моя податкова», не очікуючи паперового листа.
