8 травня Україна відзначає День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років. Ця дата символізує не «свято з парадами», а глибоке переосмислення трагедії, що коштувала нашому народові мільйонів життів. Про значення цього дня, історичну роль українців у розгромі нацизму та те, як Росія намагається привласнити спільну перемогу для виправдання сучасної агресії, передає Proslav з посиланням на Український інститут національної пам’яті.
Новий контекст пам’яті: солідарність із вільним світом
З 2023 року Україна офіційно вшановує загиблих 8 травня – у день капітуляції нацистської Німеччини. Це рішення закріпило відхід від радянського культу «Дня Побєди» та приєднало нашу державу до європейської традиції. Головним символом пам’яті залишається червоний мак, а ключовим гаслом – «Пам’ятаємо! Перемагаємо!».
Такий підхід зміщує акцент із героїзації війни на людський вимір. Ми згадуємо не лише солдатів, а й цивільних жертв, остарбайтерів, дітей війни та всіх тих, чиї долі були зруйновані тоталітарними режимами. Адже війна – це не романтика, а катастрофа, яка не повинна повторитися.
Україна між двох вогнів: від 1939 до 1945
Для українців Друга світова розпочалася не 22 червня 1941-го, а 1 вересня 1939-го, коли нацистська Німеччина напала на Польщу, а Львів та інші міста Галичини опинилися під бомбами. До червня 1941 року Третій Райх та СРСР виступали як союзники, розділивши сфери впливу згідно з пактом Молотова-Ріббентропа.
Українська земля стала одним із головних театрів воєнних дій. Наші території розглядали виключно як ресурс, а бездержавність українців призвела до того, що вони були змушені воювати у лавах різних армій, часто – один проти одного.
Внесок українського народу у розгром агресора
Українці продемонстрували надзвичайну мужність на всіх фронтах Антигітлерівської коаліції. Наш внесок у перемогу є неоціненним і складається з зусиль мільйонів людей:
- 7 мільйонів українців воювали у лавах Червоної армії;
- Понад 100 тисяч бійців чинили спротив у складі УПА;
- Десятки тисяч українців служили в арміях США, Канади, Польщі та Франції;
- Саме українець Олексій Берест був одним із тих, хто встановив прапор над Райхстагом у Берліні.
Загальні людські втрати України оцінюються у понад 8 мільйонів осіб. Це кожен п’ятий мешканець країни на той час.
Від радянського міфу до російського «рашизму»
Довгий час Москва використовувала тему перемоги для створення квазірелігійного культу, відомого як «побєдобєсіє». Якщо у 1947 році Сталін зробив 9 травня робочим днем, намагаючись стерти пам’ять про реальну ціну війни, то сучасна Росія перетворила цю дату на інструмент пропаганди та мобілізації.
Сьогодні РФ використовує статус «головного переможця» як індульгенцію на вчинення нових злочинів. Російська ідеологія (рашизм) фактично копіює методи нацизму, здійснюючи геноцид українського народу.
Саме тому для України перемога сьогодні – це не лише пам’ять про минуле, а й виживання у теперішньому. Лише повний розгром агресора та відновлення міжнародного правопорядку можуть гарантувати справжній мир.
