Південні області України зіткнулися з масштабним нашестям сарани – шкідника, небезпечного для сільськогосподарських культур. Висока температура повітря, тривала посуха та наявність занедбаних земель поблизу лінії фронту створили сприятливі умови для її розмноження, передає Proslav.
Початок нашестя сарани: які області вже постраждали?
Перші повідомлення про навалу шкідника надійшли із Запорізької, Дніпропетровської та Херсонської областей. У цих регіонах тривають активні заходи з ліквідації осередків перелітної (Locusta migratoria) та єгипетської сарани (Anacridium aegyptium).
Зокрема, 15 липня Кушугумська селищна рада на Запоріжжі запровадила особливий режим захисту рослин на площі 21 600 га. У Херсонській області захисні заходи охопили понад 297 га, з яких 27 га засіяно соняшником. За даними фітосанітарних обстежень, на оброблених територіях сарани не виявлено, а загальна чисельність комах перебуває в межах економічного порогу шкодочинності.
Після поширення сарани в Кушугумській громаді, її почали помічати й у місті Запоріжжі – на подвір’ях, городах і навіть у будинках. У Комунарському районі міста оголошено особливий режим захисту через осередок площею 3 000 га.
У Болградському районі Одещини сарану помітили на полях після збирання врожаю пшениці, ріпаку та ячменю. Тут застосували інсектициди, проте режим захисту не впроваджували, адже поріг чисельності шкідника не перевищено.
У Дніпропетровській області тривають обстеження територій, звідки надходили повідомлення про появу саранових. На сьогодні випадків заселення сільськогосподарських посівів не зафіксовано – шкідник локалізується переважно на неораних землях.
Причини масового розмноження
Фахівці пояснюють спалах популяції сарани низкою факторів. Заступник голови Всеукраїнської агарної ради Денис Марчук заявив, що основна причина – тривала відсутність опадів навесні, що сприяла швидкому розвитку комах.
Водночас кандидат біологічних наук, доцент кафедри зоології та екології Дніпровського національного університету ім. О. Гончара Віктор Бригадиренко зауважив, що природні вороги сарани, а саме жуки-наривники мілабріси, мали б виконувати функцію регулювання цих комах. Але їхня чисельність значно зменшилася внаслідок використання пестицидів.
Землі несільськогосподарського призначення почали обробляти спеціальними препаратами ще з середини липня. Як зазначають експерти, сарана харчується не лише злаками, а й дводольними рослинами, зокрема овочевими культурами. У спекотну погоду комахи можуть залишати заплави і мігрувати до вологіших територій.
Які види шкідника зафіксували?
За інформацією Держпродспоживслужби, в Україні виявлено два види сарани – перелітну та єгипетську. Водночас науковець Тарас Пушкар з Інституту зоології ім. І. Шмальгаузена НАН України уточнив:
“Це звичайний для України вид, для наших широт. Це не єгипетська сарана, як було зазначено в деяких джерелах, це помилкове визначення. Коли відбувається розмноження більш масове, ніж зазвичай, то виростає сарана іншого забарвлення, не зеленого. А головне, що в неї подовжені крила, відповідно вона здатна перелітати на далекі відстані”.
Втім, професор Артем Павличенко з НТУ “Дніпровська політехніка” стверджує, що фіксується і єгипетська сарана – одна з найбільш небезпечних комах, яка може знищити посіви в короткі строки:
“За день вони можуть проходити десятки метрів – це на початкових стадіях. А згодом – 100, 200, 500 і більше метрів”.
Прогнози аграріїв: що буде з посівами
У четвер, 24 липня, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук в етері телемарафону зазначив, що нашестя пов’язане з тривалою відсутністю опадів у південних регіонах. За його словами:
“У боротьбі зі шкідниками кожен виходить із власних можливостей – спецтехніка обробляє поля, а в домогосподарствах люди використовують свої спецзасоби, зокрема хімікати. […] Будемо сподіватися, що якимось чином їх (комах – ред.) буде меншати внаслідок природних явищ”.
Водночас він наголосив, що сарана не вплине суттєво на загальну врожайність, а основним чинником втрат у зерновій групі залишається посуха.
Чи є загроза нашестя сарани для Київщини?
Наразі осередки активності фіксують у Дніпропетровській, Херсонській та Одеській областях. У Вінницькій області поки що не зафіксовано активного поширення сарани, однак через тривалу посуху її ареал може розширитися.
25 липня телеграм-канали повідомили про ймовірну появу сарани на Київщині, Житомирщині та Вінниччині. Проте Держпродспоживслужба заспокоює: вогнище інфекції поки що локалізоване в Запорізькій області. Служба наголошує на необхідності профілактичних заходів – моніторинг угідь, обстеження пасовищ, неораних земель і суміжних посівів.
Кандидат біологічних наук Віктор Бригадиренко припускає, що за сприятливих умов сарана може дістатися й центральних регіонів, зокрема Київщини:
“Це не хмара сарани, яка літає з краю в край. Але на ділянках у 20-30 км знищення біоконтролю призводить до розмноження. А далі – за сприятливих погодних умов – вони можуть мігрувати”.
Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області попереджає, що загроза нашестя сарани є, однак наразі її не прогнозують.
“За останні 5 років розвиток саранових на території Київської області проходив на дуже низькому рівні (нестадні форми), шкодочинність шкідника на посівах сільськогосподарських культур не проявлялась. Проте враховуючи зміни клімату за останні роки в сторону потепління, та підтверджену циклічність масового розмноження саранових, яке відповідає 11-річному циклу сонячної активності, від нашестя сарани ніхто не застрахований”.
Нагадаємо, з 1 серпня купити квитки на популярні потяги можна буде тільки після верифікації через Дія.Підпис.
