Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав» – це справжня скарбниця української минувшини. У його фондах зберігаються десятки тисяч артефактів, кожен з яких має свою неповторну історію. Proslav зібрав десять особливо цікавих експонатів заповідника. Ми й надалі розповідатимемо про унікальні знахідки, а поки пропонуємо огляд першої десятки та маршрут, за яким їх можна побачити наживо.
1. Відтворена сорочка Тараса Шевченка
Де побачити: Музей Заповіту Т. Г. Шевченка
У 1859 році сестра Кобзаря Ярина подарувала йому власноруч вишиту конопляну сорочку, яку створювала ночами після тяжкої панщини. Оригінал зараз зберігається в Києві, проте у 2024 році завідувачка науково-дослідного відділу Меморіального музею Г. Сковороди Тетяна Радіоненко здійснила неймовірне – повністю відтворила цю сорочку автентичними методами. Майстриня використовувала старовинну прядку, вибілювала полотно золою і, як колись Ярина, шила вночі, сколюючи руки до крові.
2. Мідний глечик шевченківської епохи
Де побачити: Музей Заповіту Т. Г. Шевченка
Цей мідний глечик ХІХ століття – справжня реліквія, до якої міг торкатися сам Тарас Шевченко. За переказами, глечик знайшли у маєтку Михайла Максимовича в селі Прохорівка, де поет неодноразово гостював. Вважається, що саме цим посудом з фігурно вигнутою ручкою та розлогим носиком Шевченко користувався для вмивання. До музею експонат передала жінка, бабуся якої служила в маєтку Максимовича.
3. Трипільський біноклеподібний виріб
Де побачити: Музей трипільської культури
Трипільська цивілізація (5400–2700 років до н. е.) славилася своєю сакральною керамікою. Біноклеподібний виріб, знайдений самим відкривачем культури Вікентієм Хвойкою, є одним із найзагадковіших експонатів. Його орнамент – врізані лінії, залишки білої пасти та насічки – символізує дощ, небесну вологу та зорану землю. Імовірно, цей предмет використовували під час магічних землеробських обрядів для викликання дощу та вшанування сил природи.
4. Особиста бандура Гната Гончаренка
Де побачити: Музей кобзарства
Ця старосвітська бандура на 20 струн довго значилася у фондах просто як «Кобза ХІХ ст.». Проте дослідник та кобзар Микола Товкайло провів справжнє розслідування: порівнявши інструмент зі старовинним фото видатного кобзаря Гната Гончаренка, він виявив стовідсотковий збіг малюнка деревини, сучків та потертостей. Попри поважний вік, інструмент досі придатний до гри і є живим свідком української музичної історії.
5. Астрономічний глобус часів Сковороди
Де побачити: Меморіальний музей Г. Сковороди
На відміну від географічного, цей глобус XVIII–XIX століть відображає небесну сферу – сузір’я, екліптику та найяскравіші зорі. Саме такі прилади були обов’язковою частиною навчання у Переяславському колегіумі, де в 1750–1751 роках викладав Григорій Сковорода. Глобус є яскравим свідченням високого рівня освіти того часу та прагнення до пізнання Всесвіту. (Зверніть увагу: до 18 серпня 2026 року музей перебуває на ремонті).
6. Картина «Козацька Покрова (купання коней)»
Де побачити: Музей козацької слави. Роботи Василя Завгороднього
Свято Покрови було храмовим на Запорозькій Січі – козаки вірили, що Богородиця захищає їх від куль та вогню. Відомий український митець, лауреат премії ім. Катерини Білокур Василь Завгородній у 1992 році майстерно втілив цей образ небесного заступництва у своїй картині. Полотно є окрасою експозиції, присвяченої героїчному минулому українського козацтва.
7. Італійський ножичний стілець XVIII століття
Де побачити: Меморіальний музей академіка В. Г. Заболотного
Серед вишуканих речей видатного українського архітектора Володимира Заболотного привертає увагу стілець, виготовлений в Італії майже 300 років тому. Свою назву він отримав завдяки Х-подібній конструкції ніжок, що нагадують розкриті ножиці. Дерев’яний каркас оздоблений різьбленням та розкішною тисненою шкірою з рослинним орнаментом.
8. Бронзовий дзвін, зварений Миколою Бенардосом
Де побачити: Музей М. М. Бенардоса (на території Музею просто неба)
Микола Бенардос – геніальний винахідник ХІХ століття, автор понад 200 проєктів, серед яких електричне дугове зварювання. У музеї експонується бронзовий дзвін, зварений саме за його новаторською технологією. Також тут представлені особисті речі вченого: сімейні дагеротипи, шахи, креслення та канцелярське приладдя, передані Інститутом електрозварювання ім. Є. О. Патона.
9. Трипільський зерновик-велетень
Де побачити: Музей трипільської культури
Землеробство було основою життя трипільців. Цей величезний керамічний посуд (понад 60 см заввишки) знайшли у 1961 році на Київщині, його вік сягає IV тисячоліття до н. е. У таких зерновиках зберігали запаси пшениці та ячменю. Поверхня виробу прикрашена спіралями та антропоморфними зображеннями, які, на думку археологів, фіксують ритуальний танок родючості.
10. Паровий локомобіль П-25
Де побачити: Музей хліба (на території Музею просто неба)
Справжній символ аграрної революції першої половини ХХ століття. Цей агрегат працював на соломі, стеблах кукурудзи та луззі, забезпечуючи енергією молотарки, млини та насоси прямо в полі. Сам він не їздив – його тягнули коні або трактор. Цей конкретний локомобіль був знайдений і перевезений до заповідника з Полтавщини у 1983 році зусиллями місцевих ентузіастів.
Грфік роботи музеїв НІЕЗ «Переяслав»
Для гостей відчинені музеї, розташовані в центральній частині міста. Також доступна загальна оглядова екскурсія Переяславом.
Працюють БЕЗ ВИХІДНИХ (09:00 – 17:00):
- Музей Заповіту Т.Г. Шевченка (вул. Шевченка, 8)
Вихідні – ПОНЕДІЛОК та ВІВТОРОК (09:00 – 17:00):
- Меморіальний музей Г. С. Сковороди (вул. Сковороди, 52). Увага: тимчасово зачинений на ремонт до 18 серпня 2026 року.
- Музей кобзарства (вул. Б. Хмельницького, 20)
- Музей козацької слави (вул. Шевченка, 10)
Вихідні – СЕРЕДА та ЧЕТВЕР (09:00 – 17:00):
- Меморіальний музей академіка В.Г. Заболотного (вул. Мазепи, 9)
Вихідні – СУБОТА та НЕДІЛЯ (09:00 – 17:00):
- Музей трипільської культури (вул. Шевченка, 10)
- Музей архітектури давньоруського Переяслава (вул. Сікорського, 33)
- Комплекс споруд Михайлівської церкви (вул. Сікорського, 33)
Гарна новина! Після тривалої перерви відновили роботу Музей архітектури давньоруського Переяслава та комплекс Михайлівської церкви. Тепер ви знову можете оглянути інтер’єр храму святого Архістратига Михаїла та фотовиставку «Михайлівська церква – свідок різних епох» у приміщенні трапезної.
- Замовлення екскурсій: (099) 186-70-86, (067) 868-36-34
- Більше інформації на сайті: www.niez.com.ua
Під час підготовки матеріалу були використані матеріали з фейсбук-сторінки НІЕЗ «Переяслав».
