З початком нового навчального року в Україні стартує велика реформа шкільного харчування. Відтепер усі без винятку учні з 1 по 11 клас, які навчаються очно або у змішаному форматі, отримуватимуть у школі безоплатне гаряче харчування. Щоб це стало можливим, уряд спрямував у регіони безпрецедентну фінансову підтримку. Проте є важливий нюанс: державна субвенція, розрахована на перші місяці навчання, покриває виключно вартість самих продуктів. Решта супутніх витрат – від зарплат кухарям до оплати комунальних послуг – повністю лягає на плечі місцевих бюджетів.
Як Переяславська громада готується до впровадження цих змін? Чи вистачить місту грошей, як годуватимуть дітей у школах без власних кухонь та як організують процес в умовах повітряних тривог? Ми розпитали про це начальника відділу освіти Переяславської міської ради Петра Ярмоленка.
Фінансування реформи: державна субвенція та місцевий бюджет
На реалізацію цієї масштабної ініціативи Кабінет Міністрів України додатково спрямував місцевим бюджетам понад 7,4 мільярда гривень субвенції, з яких Київська область отримала 598,1 млн грн на період із вересня по листопад. Загалом програма охопить близько 3 мільйонів українських школярів.
Держава чітко регламентувала тарифи на одноразове гаряче харчування (сніданок або обід). Фінансування здійснюватиметься з розрахунку:
- 50 гривень на день – для учнів початкової школи;
- 60 гривень на день – для учнів базової та профільної середньої освіти.
Оскільки ці кошти призначені суворо для закупівлі харчів, громадам доводиться шукати додаткові ресурси для організації самого процесу приготування та доставки страв.
«Цих 50-60 гривень, які виділяються на кожну дитину, цілком достатньо саме на продукти для одноразового харчування. Але порядок використання субвенції передбачає співфінансування, – пояснює Петро Ярмоленко. – Продукти, які використовує підприємець для приготування страв (або які закуповуються для шкільних їдалень), оплачуються за рахунок держави. А всі решта витрат – це логістика, енергоносії, зарплата кухарям, прибуток підприємця у випадку кейтерингу – залишаються на місцевому бюджеті».
За словами очільника відділу освіти, на найближчу сесію міської ради виноситься питання про виділення майже 1,5 млн грн з місцевого бюджету для дофінансування послуг кейтерингу (тобто приготування та доставки готових гарячих страв стороннім підрядником у ті заклади, які не мають власних кухонь). Що стосується державних коштів саме на продукти, то на осінні місяці Переяславська громада фінансово забезпечена.
«На нашу громаду на ці три місяці (вересень, жовтень, листопад) додали 8,6 млн гривень субвенції. Плюс маємо 3,5 млн невикористаних коштів субвенції з минулого року. Тобто загалом маємо 12 мільйонів гривень на продукти. Цього вистачить. Далі уряд дивитиметься: кому в грудні не вистачатиме коштів – тим додадуть», – зазначив Петро Ярмоленко.
Власні кухні та кейтеринг: як годуватимуть дітей у Переяславі
Збільшення кількості дітей, які харчуватимуться в школах, вимагає розширення штату працівників харчоблоків. У більшості міських та сільських шкіл громади працюють власні їдальні. Відділ освіти планує додавати ставки кухарів відповідно до нормативів – заробітна плата цим працівникам також фінансуватиметься з місцевого бюджету.
У селах громади проблем із розміщенням немає, каже очільник освіти. Наприклад, у Великокаратульській гімназії раніше харчувалося 30 дітей початкової ланки, а тепер буде 81 учень, однак їдальня дозволяє розмістити всіх одночасно.
Натомість у місті ситуація складніша. Через брак площ або відсутність харчоблоків двом закладам доведеться замовляти готові страви (кейтеринг):
- Академічний ліцей імені Івана Мазепи – заклад взагалі не має власної кухні,
- Гімназія №2 (для учнів 5-9 класів) – кухня, де готують для початкових класів, надто мала і її неможливо розширити архітектурно. Водночас у обідній залі на кожній перерві харчуються початкові класи.
«Для середніх класів Гімназії №2 та учнів Ліцею імені Івана Мазепи ми будемо організовувати кейтеринг. Діти харчуватимуться безпосередньо у своїх класах. Торги вже оголошені, чекаємо на результати», – зазначає начальник відділу освіти.
Модернізація харчоблоків та масові закупівлі продуктів
Щоб забезпечити якісне приготування їжі, школи громади отримали нове обладнання. У червні з місцевого бюджету було виділено 1 мільйон гривень, за які через тендери докупили холодильники, морозильні камери, посуд, сушарки та кухонні шафи для закладів, які готують самостійно.
За даними МОН, наразі в Україні вже модернізовано близько 20% шкільних їдалень. Для Переяславської громади найбільшим інфраструктурним кроком у цьому напрямку став капітальний ремонт харчоблоку в ліцеї імені Володимира Мономаха. Відповідно до системи публічних закупівель Prozorro, вартість масштабного оновлення становить понад 13,2 млн гривень.
«Роботи обіцяють завершити до 1 вересня. Там абсолютно все оновили: усі комунікації, електрику, каналізацію, воду. І закупили повністю нове обладнання. У ліцеї загалом 1050 учнів, а оновлена їдальня розрахована на 320 осіб. Тобто за три перерви ми зможемо охопити гарячим харчуванням усіх учнів», – розповів Петро Ярмоленко.
Організація харчування вимагає проведення десятків тендерних процедур. Закупівля продуктів для власних шкільних кухонь здійснюється централізовано на всю громаду. Згідно з даними публічного API системи Prozorro, лише у липні 2026 року відділ освіти масово закуповував продукти: найбільше коштів (за очікуваною вартістю) пішло на глазуровані сирки й сирні вироби (499,7 тис. грн), молоко (495 тис. грн), сметану й кефір (397,8 тис. грн), вершкове масло (312,8 тис. грн), твердий сир (301,6 тис. грн) та крупи (240 тис. грн). Тендери на хліб, м’ясо та рибу планують оголосити наприкінці вересня, коли завершаться діючі договори.
Меню та контроль якості: чим годуватимуть дітей?
Уряд дозволяє школам самостійно обирати підхід до формування раціону. Заклади можуть використовувати вже готове, затверджене МОН меню від Євгена Клопотенка (яке не потребує додаткових погоджень), або ж розробити власне двотижневе меню.
Єдина умова для власного меню – воно має суворо відповідати нормам урядової постанови №305 та бути обов’язково погодженим із Держпродспоживслужбою. Нагадаємо, що цей документ є основою реформи шкільного харчування. Постанова кардинально змінила стандарти дитячого раціону: вона суттєво обмежує кількість солі, цукру та хліба, а також повністю забороняє використання ковбас, сосисок та консервів. Натомість меню має бути збалансованим і містити більше свіжих овочів, фруктів, натурального м’яса, риби та молочних продуктів.
Контроль за якістю продукції залишається суворим.
«Продукти перевіряються при кожному завезенні. Постачальники надають сертифікати якості, обов’язково оцінюється зовнішній вигляд. Крім того, кухарі щодня залишають контрольну порцію кожної страви у спеціальному холодильнику. Це робиться для того, щоб у разі будь-яких скарг чи підозр можна було перевірити склад та якість приготованої їжі», – наголошує Петро Ярмоленко.
Харчування в умовах війни: укриття, тривоги та форс-мажори
Одночасно із запровадженням безкоштовного харчування, уряд оновив правила його організації на період воєнного стану. Якщо місць у шкільній їдальні недостатньо, або якщо лунає сирена, діти зможуть їсти в інших приміщеннях – у навчальних кабінетах, актових залах, рекреаційних зонах чи безпосередньо в укриттях (за умови дотримання санітарних вимог, можливості помити руки та правильного транспортування страв).
Окремим викликом для організації харчування є непередбачуваність повітряних тривог.
«Бували ситуації, коли кухня вже приготувала сніданки, але через затяжну тривогу діти не прийшли до школи й решту уроків проходили вдома дистанційно. Це реалії воєнного часу. Щодо кейтерингу – якщо дитина захворіла або ми знаємо про відсутність учнів, ми можемо коригувати замовлення до 15:00 попереднього дня, щоб підприємці розуміли обсяг роботи», – ділиться досвідом керівник відділу освіти.
Індивідуального підходу потребує ситуація в гімназії №5. Хоча заклад має простору їдальню, наявне найпростіше укриття занадто мале, аби вмістити всіх учнів одночасно. Через це школа була змушена працювати у дві зміни, поки на її території вже третій рік триває будівництво нового протирадіаційного укриття (про хід робіт на цьому об’єкті ми розповідали в одній з попередніх публікацій). Тепер, додає керівник відділу освіти, щоб виконати нові вимоги щодо харчування і при цьому дотриматися безпекових норм, розглядається перехід на змішане навчання (тиждень очно, тиждень онлайн).
Читайте також:
- На майже готове укриття в переяславській гімназії №5 держава виділяє ще понад 10 млн грн
- 5000 гривень на першокласника: як батькам оформити державну допомогу «Пакунок школяра» у 2026 році
- Університет Переяслава запустив програму подвійних дипломів з університетом Латвії: як це працюватиме та скільки коштуватиме
