Масовані російські атаки по логістичній інфраструктурі України вдарили по найбільших продуктових ритейлерах. Мережі «Сільпо», «Фора» та Thrash зіткнулися з тимчасовими труднощами в постачанні свіжої та охолодженої продукції. Про те, наскільки критичними є втрати холодних складів, коли відновляться ланцюги постачання та як це вдарить по гаманцях українців, видання РБК-Україна дізналося в експертів, передає Proslav.
Наслідки серпневої атаки: розбиті склади та збитки ритейлу
У ніч проти 5 серпня російські війська здійснили масштабний обстріл України, випустивши 28 ракет та 115 ударних дронів. Однією з головних цілей ворога стала комерційна логістика: під ударом опинилися виробничі підприємства та склади компаній «Епіцентр», Rozetka, «Нова пошта», Novus, Liqui Moly, Puma та Intertop.
Значних втрат зазнала і Fozzy Group. Атака зруйнувала розподільчі центри мереж «Сільпо» та «Фора». Представники «Фори» повідомили, що персонал складів вдалося вчасно евакуювати – обійшлося без жертв, однак знищено вагому частку обладнання, техніки та самого товару. У «Сільпо» деталі руйнувань не розкрили, лише подякували своїм клієнтам за підтримку в соціальних мережах.
Попри складнощі, обидві мережі продовжують операційну діяльність і поступово налагоджують нові шляхи постачання, хоча попереджають про можливу тимчасову відсутність певних позицій на полицях.
Найскладніша ситуація з холодовою логістикою – на Київщині
Як зазначає CEO Бюро інвестиційних програм та засновник платформи GreenInvest Олександр Бондаренко, найскладніша ситуація з холодовою логістикою склалася саме в Києві та Київській області – це ринок на 5,5 млн споживачів із найвищим попитом на продукти.
Через знищення 80–100 тисяч кв. м складів з температурним режимом 0…+4°C, регіон втратив головні бази зберігання м’яса, молочної продукції, овочів, фруктів та охолоджених товарів. Компенсувати це постачанням з інших областей за 300–400 кілометрів, за словами експерта, економічно нерентабельно.
Вільних приміщень катастрофічно не вистачає. Наразі доступно близько 20–30 тисяч кв. м холодних складів, але це переважно застарілі об’єкти радянського зразка, які суттєво поступаються розбитим сучасним терміналам класу А-мінус. Будівництво ж нових потужностей (навіть невеликих, на 2–3 тисячі кв. м) забере щонайменше рік.
Що буде з цінами?
Олександр Бондаренко вважає, що ринку доведеться йти шляхом децентралізації – замінювати один гігантський РЦ на мережу невеликих хабів. Проте це неминуче вдарить по гаманцях.
Обслуговування одного автоматизованого мегаскладу вимагало 20–30 співробітників, тоді як мережа дрібних об’єктів потребуватиме штату у 60–70 осіб, а також додаткових витрат на сортувальну техніку. Усе це додасть 10–15% до логістичних витрат. Найбільше це відчується на важких і відносно дешевих продуктах (наприклад, на кефірі чи айрані, де логістика становить до 15% собівартості) – вони можуть подорожчати на 5–6%.
Деякі ритейлери (Novus, АТБ, «Сільпо») вже намагаються домовлятися з постачальниками про пряму доставку товарів до магазинів. Але це вкрай складно реалізувати на практиці. Забезпечити пряму розвозку, наприклад, у 1300 супермаркетів АТБ – означає збільшити витрати виробника на логістику у 2–3 рази, що призведе до стрибка роздрібних цін ще на 15–20%.
“Проблема й у тому, що самі магазини не мають достатньо складських площ, аби приймати одночасно сотні палет від різних постачальників”, – пояснює Бондаренко.
Порожні полиці у магазинах та імпортні альтернативи
Наслідки логістичного колапсу вже помітні покупцям. У супермаркетах «Сільпо» частина овочів та фруктів тепер імпортується з Польщі або везеться із західних регіонів України. У Києві також спостерігалися перебої з тютюновими виробами, що пов’язують із ймовірним пошкодженням складів компаній JTI та Imperial Brands Україна під час серпневої атаки.
Аби стабілізувати ситуацію, на думку Олександра Бондаренка, держава має втрутитися:
- Забезпечити бронювання будівельників та водіїв, які відновлюють логістичні ланцюги.
- Впровадити пільгову програму страхування воєнних ризиків (під 3-4%), оскільки ринкові тарифи страховиків на рівні 8–10% від вартості об’єкта роблять будь-яке будівництво фінансово непідйомним.
Глобальне здорожчання логістики
Проблема складів накладається на загальне зростання вартості перевезень. Економіст Борис Кушнірук наголошує, що через обмежену роботу портів Великої Одеси вантажі йдуть довшим шляхом: через румунську Констанцу та сухопутні кордони з Польщею, Угорщиною і Словаччиною. Збільшення логістичного плеча тисне на ціни, хоча висока конкуренція серед перевізників поки що стримує різкі стрибки вартості.
Утім, офіційна статистика Держстату невблаганна: логістична інфляція набирає обертів. Лише за липень 2026 року транспортні послуги додали в ціні 5,2%. У річному вимірі їхня вартість зросла на 28,9%. Паливно-мастильні матеріали подорожчали на 28%, а автодорожній пасажирський транспорт – на 30,8%.
