Міністерство освіти і науки України оновило підходи до профілактики та реагування на булінг (цькування) у навчальних закладах. Відповідні зміни покликані узгодити шкільні процедури із Законом України «Про охорону дитинства» та загальнодержавною системою захисту прав дитини, інформує Proslav.
Головні нововведення
Згідно із затвердженими оновленими Порядками, школи переходять на єдиний, більш зрозумілий і швидкий алгоритм дій у разі виявлення фактів жорстокого поводження з дітьми.
1. Єдиний механізм розгляду
Відтепер замість двох окремих механізмів реагування створюється одна комісія, яка розглядатиме абсолютно всі випадки насильства, жорстокого поводження з дітьми та повідомлення про булінг.
2. Жорсткі терміни реагування
Керівник закладу освіти зобов’язаний розглянути повідомлення протягом однієї доби з дня його реєстрації. Якщо виявлено ознаки насильства, він має невідкладно, але не пізніше ніж протягом 3 годин, сповістити про це Національну поліцію та службу у справах дітей.
3. Новий підхід до кваліфікації дій
Шкільна комісія більше не встановлює факт булінгу – це компетенція виключно суду. Завдання комісії полягає в оцінці обставин, визначенні потреб дитини та організації необхідної підтримки.
4. Анонімне подання заяв
Повідомити про насильство стало простіше. Школи мають забезпечити кілька каналів для звернень, зокрема електронну пошту, телефонні лінії та скриньки для письмових скарг. Відтепер скарги можна подавати анонімно.
5. Ширше охоплення
Дія нових правил поширюється на весь шкільний «колектив». Якщо раніше йшлося переважно про безпосередніх учасників освітнього процесу, то тепер документ охоплює учнів, усіх працівників закладу освіти та інших залучених осіб.
Що ще змінилося в процедурі?
Оновлений документ не лише пришвидшує реакцію на інциденти, але й деталізує права постраждалих та ознаки порушень:
- Чіткі ознаки насильства. Документ фіксує конкретні прояви, серед яких економічний тиск (позбавлення майна, перешкоджання доступу до навчання), психологічне насильство (погрози, кібербулінг, образи), сексуальне (небажані жарти, жести, поширення інтимних матеріалів) та будь-які небажані фізичні контакти.
- Право дитини бути вислуханою. Позиція дитини обов’язково фіксується. Це відбувається за участю батьків та шкільного психолога чи соціального педагога (або без батьків, якщо є їхня письмова згода).
- Критерій систематичності. Насильство офіційно вважається систематичним, якщо воно повторюється два і більше разів протягом 12 місяців, навіть якщо перший інцидент не був задокументований офіційно.
- Обов’язковий моніторинг. Комісія не просто ухвалює рішення, а й відстежує його ефективність. Якщо заходи не працюють – їх коригують.
Довідка: Кожен заклад освіти тепер зобов’язаний розробити та затвердити власне внутрішнє положення про запобігання насильству, а також призначити відповідальну особу за реєстрацію звернень. Найближчим часом МОН випустить відповідні методичні рекомендації для керівників шкіл.
Оновлені документи пройшли етап публічного громадського обговорення. У розробці брали участь представники офісу освітнього омбудсмена, ГО «Батьки SOS» та Національна поліція.
Зміни є частиною ширшої концепції розвитку психологічної служби МОН, яка реалізується за експертної підтримки Координаційного центру з психічного здоров’я в межах ініціативи Олени Зеленської «Ти як?» та за технічної підтримки ЮНЕСКО. Повний текст наказу вже доступний для ознайомлення за посиланням.
