У мистецькій галереї Центру культури і мистецтв 6 вересня відбулося урочисте відкриття виставки народного художника України, лавреата Шевченківської премії Феодосія Гуменюка. Тут, у Переяславі, особисто презентуючи свої полотна, видатний митець відсвяткував 83-ій день народження, передає Proslav.
Ім’я Феодосія Гуменюка широко відоме не тільки на Батьківщині, а й за кордоном. Його творчість наскрізь пронизана любов’ю до українського народу, його прадавніх духовних цінностей, традицій і обрядів, побуту та свят. Козаки на конях, дівчата у вінках, колядники, женці – постійні учасники живописного дійства. «Зустріч птахів», «Ворожіння», «Парубки колядують», «Повернення з поля», «До походу», «Гайдамаки» – картини з такими назвами можна побачити в експозиції й поринути в осмислення історично-культурного шляху України.
Феодосій Максимович народився 6 вересня 1941 року в Рибчинцях Вінницької області. Навчався у художньому училищі в Дніпрі, де був учнем Якова Калашника, випускника Латвійської академії мистецтв у Ризі. У 1971 році закінчив Ленінградський інститут живопису.
Коли на виставці нонконформістів помітили роботи Феодосія Гуменюка з зображеннями козаків, його звинуватили у націоналізмі і позбавили ленінградської прописки.
«Непрості то були часи, – згадував Феодосій Максимович в інтерв’ю виданню «День». – Вияв національного духу не вітався в радянській державі. Але наскрізь фальшивий пролетарський інтернаціоналізм не надихав мене на творчість. Українські глибинні смисли, народна поетична символіка та історія мого народу завжди були і залишаються змістом мого життя й творчості, а тому я був опальним художником, «неформалом» і дуже «незручним» для тодішньої влади…»
У 1988 році виставку Феодосія Гуменюка презентували в залах Національного архіву Канади в Оттаві, в Українському музеї в Нью-Йорку. Пізніше були виставки в Гранд-Пале та Парижі. Після проголошення Незалежності Феодосій Максимович зміг повернутися в Україну. З 1992 року живе і працює у Києві. У 1993 році художник став володарем Національної премії імені Тараса Шевченка. Очолював майстерню історичного живопису Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури, був професором Київської академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. Михайла Бойчука.
У Переяславі витвори Феодосія Максимовича знають і глибоко шанують, адже вже 40 років вони є окрасою експозицій музеїв заповідника «Переяслав». На початку виставки гостям показали документальний фільм. У ньому колишня головна зберігачка фондів НІЕЗ «Переяслав» Лариса Годліна розповіла, як стараннями Михайла Сікорського і його сподвижників музейний спадок поповнився роботами митця:
«У 1984 році у Заповіднику створювали Музей народних обрядів та звичаїв. Коли музейні предмети були вже майже зібрані, постало питання художнього оформлення експозиції. Першу картину Феодосія Гуменюка під назвою «Купало» того року подарувало заповіднику подружжя Теліженків. У Музеї хліба також експонуються три роботи художника: дві присвячені жнивам і натюрморт з елементами пейзажу українського села. Чотири картини можна побачити в Музеї історії української православної церкви».
Василь Копайгоренко, член спілки художників України, доцент кафедри монументального станкового живопису Київської академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. Михайла Бойчука побажав колезі міцного здоров’я, добробуту і творчої наснаги:
– Багато творів створено і, маю надію, буде ще більше, бо Феодосій Максимович багато працює у майстерні. Я часто розповідаю студентам про його життя. Вони кажуть: «Санта Барбара відпочиває». Це і неприємне спілкування з КГБ, вимушені переїзди з майстерні в майстерню, життя з дружиною та донькою в страхітливих умовах – голлівудський фільм можна зняти. Велика подія, що ваша громада цікавиться мистецтвом цього великого художника. Зараз може здатися, що мистецтво і культура не на часі. Але я певен, що саме зараз його роботи на часі. Наша академія постраждала від рук окупантів, деякі корпуси зруйновані, постраждали кілька робіт Феодосія Максимовича, загинули 50-річні фонди. Це біль. Але поки є таке мистецтво, ми будемо жити.
Член спілки художників України, старший викладач кафедри мистецьких дисциплін і методик навчання Університету Григорія Сковороди у Переяславі Роман Мотузок подякував маестро за виставку й зазначив, що найближчим часом відвідає її ще раз зі своїми студентами. А директорка Переяславської художньої школи імені Петра Холодного Ірина Кузьмицька запросила митця на гостини до закладу.
– Ваші роботи закорінені в історію, традиції народу. Це те, чим живе і житиме Україна. Вони мають дуже самобутній і цікавий стиль. Вони захоплюють своєю монументальністю, яскравою образністю, ритмікою кольору. В образах немає особливих емоцій, переживань і це теж від нашого національного мистецтва, як ікони, сповнені глибинною символікою й потужною енергетикою, – поділилася Ірина В’ячеславівна.
Гості виставки – міський голова Вячеслав Саулко, проректор Університету Григорія Сковороди у Переяславі Василь Дудар, заступник генерального з науково-методичної роботи НІЕЗ «Переяслав» Олександр Колибенко привітали Феодосія Максимовича з днем народження теплими словами й подарунками.
Співорганізаторка виставки, директорка бібліотеки УГСП Ольга Шкира висловила вдячність художнику за візит, працівникам відділу культури Переяславської міськради та НІЕЗ «Переяслав» за підтримку та сприяння.
Виставку Феодосія Гуменюка можна переглянути у мистецькій галереї Переяславського ЦКМ до 6 жовтня 2024 року.
Нагадаємо, переяславський ансамбль «Веселка» спільно з народною артисткою України відзняли новий випуск «Фольк-music».
