Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав» розпочав масштабний процес оцифрування своїх фондів у межах впровадження електронного обліку музейних цінностей. НІЕЗ долучився до єдиного реєстру Музейного фонду – глобальної ініціативи, спрямованої зібрати в одному місці дані про музейну спадщину країни і зробити їх доступними для кожного.
Музейні колекції України доступні для кожного
Головна зберігачка фондів НІЕЗ «Переяслав» Аліна Задорожня розповіла Proslav, що цифровізація музейних колекцій змінить уявлення самих українців про свою культуру:
– Музеї матимуть повноцінні цифрові каталоги, у яких відвідувачі зможуть побачити експонати онлайн та детально ознайомитися з їхньою історією. Електронний облік музейних цінностей відкриє нові можливості для презентації багатої української культури всьому світу.
Оцифрувати, щоб захистити
Аліна Вікторівна підкреслює, що питання необхідності ведення цифрового обліку музейних об’єктів виникло ще десять років тому, однак у нинішніх умовах воно стоїть особливо гостро.
– Цифровий реєстр стане своєрідним страхуванням даних і допоможе зберегти пам’ять про культурні надбання навіть у випадку їхньої фізичної втрати. У час, коли росія намагається знищити українську культуру – руйнує музеї, викрадає артефакти й включає їх до російських реєстрів, викривлює історичні факти, – ми повинні зробити все для її збереження. А реєстр потенційно зможе надати доказову базу злочинів росіян в ході війни.
Сотні тисяч пам’яток будуть онлайн
Зараз лише 5% колекцій Переяславського заповідника доступні у постійних експозиціях 24 музеїв, тоді як понад 200 тисяч предметів основного й допоміжного фондів зберігаються у сховищах, де для них передбачені спеціальні умови. Виставкові площі не дозволяють показати їх широкому загалу. Водночас оцифрування відкриє доступ до цих унікальних колекцій для всіх охочих. Зрозуміло, що процес внесення до реєстру ТАКОЇ кількості пам’яток займе не рік, і не два, але кінцевий результат того вартий.
Передусім, бо артефакти не вічні й з плином часу руйнуються, які б суворі умови збереження не створювали для них музейники. Електронний облік бодай у цифровому вимірі ознайомить з ними наступні покоління. Він також відкриє нові можливості для дослідників і журналістів. Завдяки єдиному реєстру доступ до музейних предметів, а особливо до писемних джерел, стане зручним навіть на відстані.
Європейські фахівці готові підтримати
Презентація реєстру Музейного фонду України відбулася наприкінці листопада у Києві. Подія стала підсумком співпрац Міністерства культури та стратегічних комунікацій, Українського центру культурних досліджень і Фонду міжнародної солідарності за підтримки уряду Республіки Польща.
Учасницею події стала і Аліна Задорожня, яка також відвідала міжнародну конференцію «Заповнення сліпих плям 2.0» у Варшаві. Захід об’єднав представників 130 музеїв з України та партнерські організації Польщі, Німеччини та інших країн.
– Європейські фахівці захоплюються тим, як українці борються за свою культуру. Вони готові ділитися досвідом, надавати технічну підтримку, зокрема, й щодо створення виїзних лабораторій для оцифрування. Ми показуємо свою історію світові, водночас отримуючи допомогу для збереження культурних надбань. Мало проводити внутрішню роботу, потрібно бути готовими до міжнародної співпраці. Пригадую, як до Переяслава приїздив дослідник з Великобританії. Він був шокований. Для нього хата бондаря у Музеї народної архітектури та побуту – це окрема галактика, він був вражений, що все це збереглося, незважаючи ні на що, – розповідає Аліна Задорожня.
З початком повномасштабної війни на тимчасово окупованих територіях російські загарбники розграбували музеї, викрали безліч цінних експонатів, вивезли тисячі унікальних предметів: стародавні артефакти, витвори мистецтва та предмети побуту різних історичних епох. Через те, що електронного обліку не було раніше, на жаль, пам’ять про них втрачена назавжди, каже історикиня.
Завдяки підтримці ЄС заповідник отримав два сучасні ноутбуки для прискорення оцифрування. Загалом технічна спроможність музеїв України на дуже низькому рівні – в деяких досі немає інтернету, й це значно гальмує процес.
Міжнародні проєкти на основі спільної історії
Аліна Вікторівна зазначила, що представників західних культурних організацій цікавлять проєкти, спрямовані на висвітлення спільної з Україною історії.
– Наприклад, Литовський статут XVIII століття, який зберігається у нашому заповіднику, може стати основою для спільного проєкту з Польщею чи Литвою. Завдяки таким проєктам ми можемо не лише популяризувати нашу культуру на міжнародному рівні, а й залучати підтримку донорів, – зазначає головна зберігачка.
Попри війну, Україна робить усе можливе, аби зберегти й популяризувати свою культуру. Завдяки оцифруванню заповідник «Переяслав» стає частиною великого процесу – збереження пам’яті про нашу історію для наступних поколінь.