На тимчасово окупованих територіях Півдня України виникла серйозна епідеміологічна загроза. Головне управління розвідки Міністерства оборони попереджає, що російські загарбники створюють передумови для масштабного спалаху сибірської виразки. Окупанти хаотично та з грубими порушеннями санітарних норм утилізують заражену худобу просто поблизу населених пунктів, передає Proslav.
За інформацією ГУР, на сьогодні у регіоні зафіксовано до п’ятдесяти стихійних скотомогильників із зараженою худобою. Найвищий рівень загрози становлять близько десяти з них, які розташовані у безпосередній близькості до Асканії-Нової, Скадовська та Залізного Порту.
Процес утилізації хворої худоби супроводжується грубим ігноруванням санітарно-епідеміологічних норм. Замість обов’язкового спалювання, туші просто прикопують у землю. Значна частина таких небезпечних об’єктів розміщена на відстані менше ніж один кілометр від житлових будинків та автомобільних трас. При цьому окупаційна «адміністрація» не проводить жодного обслуговування цих ділянок: відсутні захисні споруди та глухі огорожі, а самі місця поховань перебувають у вкрай занедбаному стані.
Ситуація стає ще більш критичною через те, що деякі могильники знаходяться на ділянках із високим рівнем ґрунтових вод. Це багаторазово підвищує ризик поширення збудника хвороби, спори якого здатні виживати у ґрунті до ста років. Такі дії є прямою загрозою не лише для мирних мешканців, але й для аграрного сектору всього півдня України.
«Навмисне або халатне створення умов для спалаху сибірської виразки – ще один злочин держави-агресора росії, що може трактуватися як акт біологічного тероризму проти цивільного населення на тимчасово окупованих територіях України», – наголосили в ГУР.
Крім того, українські розвідники попереджають про високу ймовірність підготовки ворогом провокацій «під чужим прапором». Не виключено, що окупанти можуть навмисно підірвати ці об’єкти, щоб у межах масштабної пропагандистської кампанії звинуватити Україну в нібито застосуванні чи розробці «біологічної зброї».
Що таке сибірська виразка та чим вона небезпечна
За даними Міністерства охорони здоров’я, сибірська виразка (сибірка) – це гостра інфекційна хвороба зоонозного характеру. Її збудником є спороутворююча бактерія Bacillus anthracis. Інфекція вражає тварин і людей, найчастіше проявляючись у шкірній формі, значно рідше – у кишковій чи легеневій, що часто супроводжується сепсисом.
Спори бактерій можуть роками та десятиліттями перебувати в землі в латентному стані. Вони активізуються при порушенні поверхневого шару ґрунту внаслідок зсувів, злив чи повеней. Відтак спори потрапляють в організм травоїдних тварин разом із пасовищною травою.
Джерела зараження та шляхи передачі
Оскільки сибірка є зоонозною інфекцією, людина може заразитися лише від хворої тварини або під час контакту із зараженою сировиною (шкірою, вовною, кістками). Основне джерело інфекції – велика та дрібна рогата худоба. Важливо знати: хвороба не передається від людини до людини.
Основні шляхи інфікування:
- Контактний – через мікротравми шкіри чи слизові оболонки під час догляду за хворими тваринами, обробки туш, зняття шкіри або при контакті із зараженим ґрунтом під час земляних робіт.
- Аліментарний (харчовий) – внаслідок споживання їжі, приготовленої з м’яса інфікованої худоби.
- Аерогенний – через вдихання пилу, що містить спори бактерій.
- Трансмісивний – через укуси інфікованих комах (ґедзів, мух, комарів).
Симптоми інфекції
Інкубаційний період у середньому триває 2-3 дні, проте може становити від кількох годин до 14 діб. Залежно від шляху проникнення інфекції (через шкіру, дихальні шляхи або кишківник), розвивається відповідна форма хвороби. Захворювання розпочинається гостро: у перші години температура різко підскакує до 38–40 °С, виникає сильна слабкість.
Характерні ознаки сибірки:
- Висока температура та загальне нездужання.
- Сильний головний біль.
- Поява карбункула, який стрімко набрякає та викликає свербіж (шкірна форма).
- Задуха та різкий колючий біль у грудях (легенева форма).
- Ріжучий біль у животі (кишкова форма).
- Блювання та діарея з домішками крові (кишкова форма).
Лікування та заходи профілактики
Терапія захворювання проводиться виключно в умовах стаціонару. Збудник сибірки чутливий до антибіотиків, і при своєчасному початку лікування пацієнти одужують. Проте ускладнені форми протікають вкрай важко і можуть призвести до летальних наслідків. Самолікування категорично заборонено, при найменшій підозрі необхідна термінова госпіталізація.
Для запобігання інфікуванню МОЗ рекомендує:
- Купувати м’ясо та м’ясні продукти виключно у санкціонованих місцях, де ведеться належний санітарний контроль.
- Працівникам сфери переробки м’яса та тваринної сировини суворо дотримуватися гігієнічних норм.
- Виконувати ветеринарно-санітарні правила під час догляду за худобою.
- Здійснювати забій тварин лише після отримання дозволу від ветеринара.
- Забезпечувати впорядковане захоронення чи знищення трупів тварин.
- Проводити регулярний ветеринарний контроль сировини та обов’язкову вакцинацію худоби проти сибірки.
- Особам, які мали контакт із хворими тваринами або зараженою сировиною, негайно пройти екстрену антибіотикопрофілактику.
