Простими словами, фінансова піраміда – це схема, під час якої її учасники отримують кошти тільки з надходжень нових вкладників. Тобто реального доходу від ведення бізнесу не існує. Перші ознаки, які мають вас насторожити: обіцянка високих відсотків, бонуси за залучених друзів й тиск вкласти власний капітал якомога швидше. Про ознаки фінансових пірамід, популярні приклади афер та що робити, якщо ви стали жертвою шахраїв, інформує Proslav.
Головні ознаки фінансової піраміди
Проговорімо ще раз. Фінансова піраміда – це окремий вид шахрайства, під час якого відбувається постійне залучення нових інвесторів. Головна мета організаторів при цьому – зібрати якомога більше коштів до того моменту, як «мильна бульбашка» лусне.
Читайте також: Українців попереджають про шахраїв, які пропонують отримати грошові виплати: як вберегтися
Тож якщо вам пропонують інвестувати кошти та обіцяють швидкий та нереально високий заробіток, з високою ймовірністю – це чергова оборудка. Щоб вчасно зупинитися, пропонуємо скористатися чек-листом:
- Надвисокі та гарантовані виплати за відсотками. Обіцянки 20% чи 60% щомісяця або ж сотні відсотків річних. Такі легкі заробітки неможливі в реальній економіці.
- Залучення нових людей. Обовʼязкова умова отримання додаткових виплат чи бонусів.
- Агресивний маркетинг та психологічний тиск. Вкладникам навʼязують думку, що потрібно «встигнути вже сьогодні», бо «кількість місць обмежена».
- Відсутність ліцензії НБУ. Також однією з ознак є відсутність дозвільних документів на надання фінпослуг.
- Надскладна або незрозуміла бізнес-модель. Прикриваючись термінами «міжнародні ринки», «інвестиції в технології», «перспективний проєкт», організатори не можуть дати чіткої відповіді – а звідки ж беруться гроші на виплати.
- Повна анонімність справжніх засновників. Ті, хто називає себе директором, СЕО чи менеджером – такими насправді не є. А інформація про справжніх власників компанії часто прихована або зареєстрована на офшорах.
- Підозрілі транзакції. Кошти просять переказувати на картки фізичних осіб, через віртуальні гаманці, криптовалюту або ж навіть готівкою.
Як відрізнити реальний бізнес від піраміди?
Водночас важливо розуміти, що є справжній бізнес, побудований за моделлю багаторівневого маркетингу (МЛМ). У легальному проєкті завжди є реальний продукт. Згадайте своїх знайомих, які продавали косметику популярних брендів.
Тобто дохід формується за рахунок відсотку з реальних продажів. При цьому бонуси можуть нараховувати за залучення нових людей. Але саме як додаткову винагороду, а не постійну основу.
Також існують інвестиційні фонди, що заробляють на вкладеннях в реальні активи: папери, акції, нерухомість тощо. При цьому, фахівці завжди попереджають про ризики, не гарантують 100% виплати та працюють тільки за ліцензією.
Фінансові піраміди в Україні: відомі приклади
Після відновлення незалежності Україна переживала, мʼяко кажучи, не найкращі часи. Люди хотіли стабільності та можливості відновити фінансовий стан. Легальність, чесність та часом законність методів отримання прибутку відходили на другий план. Через це ошукати когось чи стати ошуканим можна було напрочуд легко.
1. Український будинок селенгу
Одна з найбільших фінансових пірамід в Україні, що діяла у першій половині 90-х років. Її очолював Сергій Потєхін.
Заснована 1993 року у Харкові з часом поширила свою діяльність на усі регіони країни, окрім Закарпатської області. Організатори оборудки імітували інвестиційну діяльність.
Людям обіцяли високі прибутки, а завдяки ввічливим менеджерам та агресивній рекламі, компанія уклала договори з близько 780 тисячами громадян. Тільки у самому Харкові цей показник становив – 110 тисяч осіб.
В мережі йдеться, що через таку кількість клієнтів шахраям вдалося виманити близько 9,3 трильйона карбованців (офіційна валюта в Україні до гривні, – ред).
Розвал піраміди, за даними газети «День», стався у 1995 році. Двома роками пізніше збанкуртував й російський аналог схеми («Російський будинок селенгу» – ред.). Проти установи почали вести розслідування, а виплати клієнтам припинилися зовсім.
У матеріалі вказують, що точну суму у перерахунку на долари, встановити непросто. Адже якщо брати курс карбованця до долара станом на серпень 1995 року, то загальний показник становитиме приблизно 55 мільйонів доларів. Водночас за курсом початку 1995 року – 86,4 мільйона доларів. Однак, як зазначають автори, шахраї розпочали свою схему, коли український карбованець коштував значно дорожче.
«Отже, не буде перебільшенням припущення, що вкладники довірили УБС більш як $100 мільйонів», – йдеться у випуску №122 за 1998 рік.
Юридично ЗАТ «Український дім селенгу» оголосив про банкрутство лише у 2007 році. Однак більшість ошуканих клієнтів так й не повернули власні вкладення.
2. Компанія МММ діяла двічі
Реклама МММ з «народним» Льоней Голубковим вселяла довіру на всьому пострадянському просторі. Чоловік за отримані дивіденди нібито придбав дружині чоботи, шубу та навіть склав зростаючий графік доходів. На жаль, все це було нічим іншим, як обманом. При нагоді запитайте своїх батьків, чи памʼятають вони такого персонажа.
Діяльність шахраїв Сергія Мавроді була найактивнішою всередині 90-х. Тоді інвестори купували «білети» та «акції». При чому ціна на папірці постійно зростала.
Принцип був простий – сьогодні дорожче, ніж учора.
Луснула бульбашка у 1997 році. За різними даними від афери постраждали до 15 млн людей. Однак офіційно визнані – лише 10 тисяч обманутих вкладників. Завдані збитки – понад 1 млрд доларів.
У 2003 році організатора визнали винним. За свою діяльність Мавроді отримав тюремний вирок – 4,5 роки за гратами. Однак це не втамувало його жагу до обману.
Вже у 2011 році схему перезапустили під назвою «МММ-2011». Цього разу вже в інтернеті, використавши віртуальну валюту «мавро». За класикою, обіцяли дохід від 20% до 60% щомісяця. У цей проєкт близько 3 млн українців встигли вкласти свої кошти.
Згодом оборудка трансформувалася в «МММ-2012» й у підсумку – МММ-Global. Вона діяла не тільки в країнах колишнього «союзу», а й вийшла далеко за межі: Азія (Таїланд, Китай, Індія), Європа, Ізраїль та навіть США. Всього аферистам вдалося втягнути до своїх тенет 107 країн.
Дивно це чи ні, але встановити, куди поділися кошти, отримані Мавроді від діяльності своїх пірамід, не вдалося. Сам аферист після арешту зазначав, що усі вклади зберігалися виключно готівкою, а вивозили їх на 17 самоскидах.
Детально про свою діяльність Сергій розповів в інтервʼю українському журналісту Дмитру Гордону. Рекомендуємо подивитися. Тільки не забувайте, що перед вами професійний аферист.
3. Афера «Ліонебанк» (Lionebank)
У 2007 році під видом консалтингової компанії та дочірнього підприємства «Lionebank International» зʼявилася так звана «каса взаємодопомоги» – «Ліонебанк-Україна».
Видання «Факти» пояснює: за 500 гривен аферисти надавали українцям нібито консалтингові послуги та радили інвестувати гроші у різні підприємства, у тому числі й іноземні.
Директор компанії Роман Павелко обіцяв вкладникам до 60% річних (4-5% щомісяця), пояснюючи, що прибуток нібито генерувався завдяки роботі на міжнародних фінансових ринках.
Насправді ж кошти людей за допомогою WebMoney переказували на рахунок кіпрської компанії. Коли інвестори почали запитувати, де ж їхні дивіденди, виявилося, що коштів для виплат немає. Тільки після цього вкладники почали звертатися до правоохоронних органів.
Вже наступного року, коли кількість довірливих громадян сягнула 1400 осіб, компанія оголосила себе банкротом. Загалом аферисти встигли виманити у людей 10 мільйонів доларів, пише ТСН.
В мережі повідомляється, що керівництво Lionebank опинилося за ґратами, а клієнти так й продовжили намагання повернути свої гроші.
4. Афера King’s Capital
Ще один приклад нібито легальної фінансової установи середини 2000-х років – піраміда King’s Capital під керівництвом американця Робрета Флетчера.
Її активно рекламували серед прихожан церкви «Посольство Боже» нігерійця Сандея Аделаджі. Людям обіцяли високі відсотки, що сягали 30-50% річних. Варто було тільки «вкластись» у землю чи нерухомість.
Через те, що рекламація схеми розповсюджувалась завдяки релігійній громаді – довіра була на максимально високому рівні.
В підсумку, як не дивно, установа збанкрутувала. За різними оцінками, інвестори втратили близько 180 млн доларів.
У 2012 році видання ТСН опублікувало матеріал, у якому вказали, що через втрату власних коштів як мінімум пʼятеро осіб покінчили життя самогубством.
Цікавий факт: в церкву до пастора Сандея свого часу приходили відомі українські політичні діячі. Серед яких: Юлія Тимошенко (у січні 2026 року отримала підозру від НАБУ), Павло Лазаренко (у 2004 році, за версією Transparency International, входив до 10-ти найкорумпованіших державних діячів світу), Андрій Клюєв (проросійський політик, член «Партії Регіонів», голова Адміністрації Президента за часів Віктора Януковича, у 2014 році втік з України), мери Києва Олександр Омельченко та Леонід Черновецький.
5. Піраміда B2B Jewelry
Влітку 2018 року на базі мережі магазинів ювелірного заводу «Шарм», що у місті Ладижин Вінницької області, зʼявилася мережа магазинів B2B Jewelry. Людям пропонували купувати ювелірні вироби сумнівної якості або ж подарункові сертифікати. Магазини встигли відкрити в частині регіонів України, Казахстану та Росії.
Щоб заманити якомога більше клієнтів, пропонували космічні кешбеки, що значно перевищували ціну ювелірки. Іноді сума «винагороди» могла сягати 400% річних. Виплати нібито здійснювалися кожного тижня.
Тож, багато людей повелося на цю схему, купуючи сертифікати, сподіваючись отримати стабільний пасивний дохід. В окремих випадках клієнти навіть не забирали придбане «золото» та «срібло».
Залежно від того, скільки коштів людина залишить в магазині мережі, стільки й отримає відсотків «кешбека». При цьому отримуючи різноманітні ранги: «Золотий наставник», «Провідний майстер+», «Золотий директор» чи навіть «Діамант».
Навесні 2020 року у власному розслідуванні журналісти Bihus.info зафіксували, як озброєна охорона виносила з магазинів готівку пакетами та вивозила у невідомому напрямку.
Вже у серпні того ж року Служба безпеки України заблокувала діяльність мережі. В установі вказали, що постраждалими від оборудки можуть виявитися понад 600 тисяч громадян.
Тоді правоохоронці зазначали, що до організації незаконної діяльності можуть бути причетними понад 20 фізичних та 100 юридичних осіб. За незаконно отримані кошти зловмисники придбали один із островів Дніпровського каскаду та обʼєкти нерухомості, що на ньому розташовані. Також у власності аферистів зʼявилися коштовності та 18 елітних позашляховиків, ціна яких на той момент складала 100 тис. доларів за кожен.
Тоді зловмисникам не оголосили про підозру у шахрайстві, а мережа продовжила працювати, повноцінно повернувшись на ринок вже навесні.
В одній із рекламних кампаній у 2021 році зловмисники навіть пропонували виграти новий автомобіль BMW. Людей закликали купити в стислий термін, а нового власника нібито мали визначити у прямому ефірі.
Вже 26 липня 2021 року спецслужба розповіла про черговий рейд проти учасників «піраміди», задокументувавши нові факти протиправної діяльності. Під час правоохоронних заходів чотирьом організаторам було оголошено про підозру за статтями Кримінального кодексу України:
- ч. 3 ст. 28 (вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією);
- ч. 3 ст. 209 (легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом).
- ч. 2 ст. 222 (шахрайство з фінансовими ресурсами);
«СБУ провела 26 обшуків за місцем проживання керівництва фінансової піраміди та в магазинах «B2B Jewelry». Вони відбулися на території Києва, Київської, Вінницької, Дніпропетровської, Житомирської, Івано-Франківської, Одеської, Харківської та Черкаської областей», – йдеться на сайті Служби безпеки.
У жовтні 2023 року обвинувальні акти щодо засновника Миколи Гонти та ще 6 учасників фінансової піраміди передали до суду. На все нерухоме майно наклали арешт.
«Зловмисникам вдалося привласнити кошти на суму в понад 250 мільйонів доларів. Частину з них легалізували через придбання елітної нерухомості та іншого майна, а також інвестиції у бізнеси», – передає коментар СБУ видання BBC.
Як перевірити компанію перед вкладенням коштів?
Довіряти власні кошти різним установам, особливо під час нинішнього стану, небезпечно. Відтак, варто зробити низку кроків перед таким надважливим кроком.
Перш за все, перевірте реєстр НБУ. Усі легальні фінансові компанії мають дозвільні документи. Звіритися з актуальним переліком можна на офіційному сайті за посиланням – https://bank.gov.ua/ua/supervision/nonbanks/registers-lists.
Залучіться власним висновком з судових реєстрів, це можна зробити на платформі YouContol. Далеко не відходячи, тут можна перевірити й засновників проєкту. Дізнайтеся якомога більше про діяльність компанії та переконайтеся у відсутності кримінальних справ.
Насамкінець, проаналізуйте відгуки. У такому випадку радимо: користуйтеся різними джерелами, а не тільки сайтом самої установи.
Що робити, якщо кошти вже вклали?
Якщо ви зрозуміли, що стали жертвою шахрайства – припиніть спілкування з представниками афери. У випадку, коли зловмисники заволоділи даними банківських карток чи онлайн-банкінгу – повідомте ваш банк. Картку порекомендують заблокувати та змінити паролі до віддаленого доступу, електронної пошти, соціальних мереж та інших акаунтів, якими могли скористатися злочинці.
Перед зверненням до правоохоронців, зробіть знімки екрану особистого кабінету, виконаних транзакцій, листування чи дзвінків з представниками аферистів. Також збережіть квитанції та виписки про банківські перекази, чеки тощо.
Тільки після цього зателефонуйте за номером 102, відвідайте найближчий відділок поліції або ж скористайтеся електронною системою звернень Департаменту кіберполіції за посиланням https://ticket.cyberpolice.gov.ua. Адже випадки онлайн-шахраства розслідують саме представники Кіберполіції.
За додатковою підтримкою та порадами можна звернутися на Урядову «гарячу лінію» 15-47. Окрім цього, вкажіть Нацбанку на незаконну діяльність установи.
Відповідальність за шахрайство передбачена за статтею 190 Кримінального кодексу України.
FAQ про фінансові піраміди
Обіцянки швидкого і високого заробітку, вимога залучати друзів чи знайомих, відсутність ліцензії НБУ та агресивний маркетинг.
Ні. Така діяльність законами України заборонена. Їхня організація класифікується як шахрайство та підпадає під статтю 190 Кримінального кодексу України.
Мережевий маркетинг, що діє легально, заробляє за рахунок реальних товарів, а не нових «інвесторів». Інвестиційний фонд має відповідну ліцензію на роботу з коштами, має прозорі інвестиційні програми та ніколи не обіцяє гарантованого прибутку у короткі терміни.
Зафіксуйте усі можливі докази протизаконної діяльності (скриншоти, чеки, транзакції, виписки) та зверніться до Національної поліції або Департаменту кіберполіції України. Окремо зверніться до Нацбанку, щоб зафіксувати порушення з боку організації.
Це напрочуд складно, адже шахраї швидко виводять кошти на криптогаманці чи офшорні рахунки. Водночас офіційне звернення до правоохоронців та фіксування доказів дають юридичні підстави для позовів проти організаторів оборудки.
