У цій різдвяній спецпублікації Proslav зібрав традиційні старовинні українські колядки, які вдалося віднайти у книгах зі збережень Переяславської публічної бібліотеки. Вони різні – жартівливі й величальні, короткі й розлогі, віршовані й мелодійні. Добре, що ця безцінна частина нашої культурної спадщини збереглася для сучасного читача. Пропонуємо разом відчути атмосферу справжнього українського Різдва.
Традиційні українські колядки
Добрий вечір, люди,
Вашій теплій хаті!
Щоб були ви завжди
Щедрі і багаті!
Хай Різдво Христове
Вас благословляє,
Бог ся рождає!
Всім колядникам
Ви відчиняйте двері
І просіть до столу,
До своєй вечері.
Хай у вашій хаті
Нині все співає,
Бог ся рождає!
Гарно колядуйте
святкуйте нині,
Ми бажаєм щастя
Вашій всій родині!
Весь наш рід великий
Нині освятився,
Бог народився!
Христос родився, Бог воплотився
Христос родився, Бог воплотився
У Вифлеємській Яснині, В стайні убогій, нищеті многій,
Велика радість всім нині!
Ангели співають, Честь Йому віддають, (Двічі)
Богу і Творцю своєму!
Радій, чоловіче, з Рождества того,
Христос бо від ада спасе душ много І від неволі вражої!
Ми тій новині радієм нині, І веселиться рідний край,
Пропаде мука і вся розпука,
Згине вся нужда і відчай!
Голосить новина, що йде краща днина, (Двічі)
Бо народився Христос Бог!
Минулись всі болі, всі дні недолі,
Сяє нам сонце святої волі,
Бо така воля Господня!
«Небо і земля» (пісня)
Небо і земля, небо і земля нині
торжествують.
Ангели й люди, ангели й люди весело
празднують.
Христос родився, Бог воплотився,
Ангели співають, царіє вітають,
Поклон оддають, пастиріє грають,
«Чудо, чудо!» – повідають.
Во Вифлеємі, во Вифлеємі весела новина:
Пречиста Діва, Пречиста діва породила
сина.
Слово Отчеє, Слово Отчес взяло на ся тіло,
В темностях земних, в темностях земних
сонце засвітило.
Ангели служать, ангели служать своєму
Королю
І во вертепі, і во вертепі творять його волю.
Триє царіє, триє царіє з Востока приходять,
Смирну і ладан, смирну і ладан, й золото
приносять.
Божому Сину, Божому Сину тоє все
дарують,
Пастирі людям, пастирі людям дивну вість
сказують.
І ми Рожденному, і ми Рожденному поклон
оддаймо.
«Слава во вишних, слава во вишних», –
Йому заспіваймо.
Христос родився, Бог воплотився,
Ангели співають, царіє вітають.
Поклон оддають, пастиріє грають,
«Чудо, чудо!» – повідають.
Пан господар, уставай з постелі,
Уставай з постелі, застеляй столи,
Застеляй столи, клади калачі,
Клади калачі з ярої пшениці:
Будуть до тебе з неба гості.
Що перший гостю – ясен місяцю,
А другий гостю – ясне сонечко,
А третій гостю – дрібен дощ іде.
Я маленький пастушок
Загорнувся в кожушок
На скрипочку граю,
Вас усіх вітаю.
А ви, люди, чуйте,
Коляду готуйте –
Яблучка, горішки
Дітям для потішки.
Колядин, колядин….
Колядин, колядин,
Я у батька один.
Мене не дивуйте
Ковбасу лаштуйте.
Колядин, колядин,
Я у батька один.
По коліна кожушок, –
Дайте, дядьку, пиріжок!
Красиві українські колядки
Стоїть же, стоїть нова світлонька,
А в тій світлоньці тисовий столик.
При тім столику три гості сидять,
Три гості сидять, три товариші.
Один товариш – ясне сонечко,
Другий товариш – та місяченько,
Третій товариш – та дрібен дощик.
Сонце же мовить: – Нема над мене.
Як же я зійду в неділю рано,
Огрію ж бо я гори й долини,
Гори й долини, поля й дуброви;
Морози спадуть, а роси стануть.
Місяць же мовить: – Нема над мене.
Як же я зійду разом з зорями, у радуються гості в дорозі,
Гості в дорозі, війська в обозі.
Дрібен дощ мовить: – Нема над мене.
Як же я піду три рази мая,
А зрадується жито, пшениця,
Жито-пшениця, всяка пашниця.
Будуть снопоньки, як повозоньки,
Будуть копоньки, яко звіздоньки.
Ой устань, устань, господареньку,
Побуди свою всю челядоньку.
Ой най же она раненько встає,
Світлі світлоньки позамітає,
Тисові столи позастилає.
Пшеничним хлібом позакладає,
Бо прийдуть до вас врічні гостеньки,
Врічні гостеньки колядниченьки.
Ластівочка-щебетушечка
Під оконцем щебетала,
Господаря побуджала:
– Ой устань, устань, пан-господар,
Ой засвіти свічу ясненькую,
Побуди челядь красненькую.
Що ясна зоря, то твоя жона,
А звіздоньки – то твої дітоньки.
Будьте здорові з празником!
Ой, над Вифлеємом (пісня)
Ой, над Вифлеємом, над щасливим краєм,
Там небесна Зірка сяє, срібним світлом грає! (Двічі)
Срібним світлом грає та на стайню вбогу,
Що притулком стала нині Предвічному Богу. (Двіч)
Там Ісус – Син Божий в темну ніч родився,
Величавим світлом Зірки в яслах звеселився. (Двічі)
В яслах звеселився і став промовляти:
– Іди, Зірко, по всім світу ясно запалати. (Двічі)
А де Зірка гляне, там добро настане,
Буде щастя, буде доля, ні раба, ні пана! (Двічі)
Ні раба, ні пана, ні важкого лиха,
Радість люба між братами, мир і згода тиха. (Двічі)
А ти, ясна Зоре, не зайди за море,
Злинь на наші рідні ниви, на степи, на гори! (Двічі)
Жартівливі колядки
Коляд, коляд, колядниця,
Добра з медом паляниця,
А без меду не така,
Дайте, тітко, пирога.
А як дасте пирога,
Візьму бика за рога,
Поведу на торжок,
Куплю собі пиріжок.
Колядую, колядую,
Ковбасу чую.
Святий вечір!
А в кого, кого?
У діда свого.
Святий вечір!
Дайте ковбасу,
Я додому понесу.
Святий вечір!
Дайте круп’янку,
Потягну під лавку.
Святий вечір!
Дайте кишечку,
Зʼїм у затишечку
Святий вечір!
Волик рогатий
Поїхав орати
На свою нивку,
На половинку.
А з кінця в кінець
Виносьте млинець,
А на верх млинця
Кусочок сальця.
Бички рогаті
Пішли орати
На тую нивку,
На той обліжок.
Дайте пиріжок,
Грудочку кашки,
Кільце ковбаски.
Ще й того мало,
Дайте все сало.
Я маленький хлопчик,
Зліз на стовпчик,
З мішком походжаю,
Коляду збираю.
Вечір добрий!
Дайте пиріг довгий!
Як не дасте пирога,
То візьму вола за рога,
Та поведу до торга,
Та продам за шага!
Волик рогатий
Поїхав орати
На свою нивку,
На половинку.
А з кінця в кінець
Виносьте млинець,
А наверх млинця –
Кусочок сальця.
Ой коляда, колядиця!
Дайте маку і кутиці.
Як не дасте, одкажіте,
Моїх ніжок не знобіте.
Мої ніжки невеличкі,
Покупіте черевички,
Черевички самітнії,
А пальчики білянії.
Ой коляда, колядень!
Як уночі, так і вдень!
Я уночі не піду,
Бо собачки нападуть,
Колядочки одберуть.
Під дубиною під зеленою
Під дубиною під зеленою
Там ходив плужок восьмириною,
А за тим плужком –
Петрик з батожком.
Вийшов до нього
Батенько його:
– Ой ори, синку,
Цю довгу нивку,
Та насіємо жита, пшениці,
Жита, пшениці на паляниці,
Ще й стожок гречки на варенички,
Ще й стожок вівса –
Та й колядка вся.
Пропонуємо переглянути нашу публікацію про те, як у Переяславі повернули вкрадені радянською владою різдвяні традиції.
