У п’ятницю, 16 жовтня 2026 року, у Переяславі відбувся ювілейний XV Всеукраїнський історико-культурологічний форум «Сікорські читання». Захід, що традиційно вшановує пам’ять легендарного Героя України Михайла Сікорського, об’єднав провідних науковців, музейників, краєзнавців та громадських діячів з усієї держави. На місці події був і кореспондент Proslav.
Форум відбувся за спільної організації Національної спілки краєзнавців України та Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» на базі Університету Григорія Сковороди в Переяславі. Зважаючи на безпекові виклики воєнного стану, подію провели у змішаному форматі: частина гостей зібралася у конференц-залі імені Василя Сухомлинського, а решта долучилася онлайн через платформу Microsoft Teams.
Раніше: У Переяславі вшанували пам’ять творця музеїв Михайла Сікорського у 15-ті роковини його смерті
На форумі приділили увагу мистецтву та державності
Ювілейне зібрання супроводжувалося потужною культурною програмою. Учасники форуму мали змогу відвідати «Мистецький вернісаж», що включив виставки «Моя земля – моя пісня», «Сильна, незламна, мальовнича моя Україна», «Квіти моєї Землі» та багато інших. Окремою родзинкою став проєкт «Простір особистості» з інсталяцією «Музейний всесвіт Михайла Сікорського» та виставкою світлин із його особистих альбомів. А у другій половині дня гості вирушили на ексклюзивну екскурсію музеями Переяслава «Стежками Михайла Сікорського».
Розпочався форум урочисто: із виконання Державного Гімну та хвилини мовчання за всіма, хто віддав життя в російсько-українській війні. Як слушно зауважив ведучий заходу Олександр Молоткін, саме завдяки мужності Сил оборони України наукова спільнота сьогодні має змогу працювати, збиратися та берегти національну спадщину.
Емоційним стартом робочої частини став перегляд кліпу на пісню «Сіла птаха». З екрана під щемливу мелодію на присутніх дивився сам Михайло Сікорський, ніби мовчки запитуючи: чи гідно Переяслав продовжує його справу? Після цього делегація відправилася покласти квіти до могили видатного земляка.
Промови сповнені сенсів та візій
З вітальним словом до учасників звернувся ректор УГСП Віталій Коцур. Він запропонував уявити місто без Сікорського:
«Яким би був Переяслав, якби сюди свого часу не приїхав Михайло Іванович? Місто могло б залишитися звичайним містечком без музеїв, без університету, без тієї колосальної спадщини. Сьогодні створені ним музеї – це інтелектуальні простори, де формується національна ідентичність. Завдяки співпраці Університету, Заповідника та фонду «Рідна країна» ми показуємо молоді, наскільки глибокою є наша історія».
В.о. генерального директора НІЕЗ «Переяслав» Марина Навальна акцентувала на поліфункціональності форуму:
«Цей захід давно вийшов за межі суто краєзнавчого зібрання – ми говоримо про політику, культуру та мілітарні процеси. Я пам’ятаю сокровенну фразу Сікорського під час суперечок у депутатському корпусі: “Музеї треба зберегти”. Те, що ми сьогодні це робимо – результат великої синергії Заповідника, Університету та Спілки краєзнавців».
Міський голова Переяслава Вячеслав Саулко відзначив стійкість освітянської спільноти, назвавши місцевий університет потужним освітнім форпостом в умовах війни. Він підкреслив, що ім’я Сікорського стоїть в одному ряду з Богданом Хмельницьким та Володимиром Мономахом.
Цікаву концепцію запропонував Микола Томенко, засновник фонду «Рідна країна». Він нагадав, що переяславські музеї створювала потужна тріада – Михайло Сікорський, Петро Тронько та архітектор Володимир Заболотний.
«Нам треба активніше згадувати цю тріаду діячів і позиціонувати Київ як адміністративну столицю українського краєзнавства, а Переяслав – як його світоглядну столицю», – наголосив Микола Володимирович.
14-та Премія імені Михайла Сікорського: хто отримав нагороди?
Кульмінацією заходу стало вручення престижної Премії імені Михайла Сікорського від НСКУ. Цьогоріч список лауреатів поповнили п’ять нових імен. Церемонію провів голова Національної спілки краєзнавців України Олександр Реєнт, нагадавши, що форум було започатковано саме в цій залі 15 років тому.
Лауреатами премії у 2026 році стали:
- Станіслав Дембіцький – колишній науковий співробітник НІЕЗ «Переяслав», шевченкознавець. Він поділився спогадами про те, як Сікорського вмовляли переїхати до Мінська з обіцянками золотих гір, але той лишився і створив 24 музеї у Переяславі.
- Віталій Іващенко – заслужений будівельник України. Він розповів про складні ідеологічні трансформації музеїв і запропонував добудувати Музей дружби народів для розміщення славетної діорами «Битва за Дніпро».
- Леонід Кірпікін – дослідник етнографії та історії космосу, який поділився цікавими бувальщинами про юність Михайла Сікорського.
- Василь Тимошенко – директор Малинського краєзнавчого музею, який презентував книгу про місцевих видатних діячів і зауважив, що всій Україні ще десятиліттями доведеться працювати, аби досягти рівня переяславського музейництва.
- Галина Денисенко – кандидатка історичних наук з Інституту історії України НАНУ. Через поважні причини вона була відсутня, проте надіслала щемливого листа, наголосивши, що Сікорський і Тронько – справжні велетні духу. Нагороду від її імені отримала Руслана Маньковська.
Рушник Сікорського та нові видання
Музичним подарунком для лауреатів став виступ студентки Нелі Кироди, а згодом студенти Переяславського професійного коледжу під пісню «Два кольори» у виконанні Артема Логвинюка винесли до зали унікальний проєкт – «Рушник Михайла Сікорського». Як пояснила голова осередку «Просвіти» Наталія Заїка, це точна копія старовинного Положаївського рушника ХІХ століття з орнаментом «Дерево життя», який до 100-річчя легендарного музейника відтворила майстриня Наталія Шевченко.
Форум також став майданчиком для презентації нових краєзнавчих видань. Голова міського осередку НСКУ Олександр Колибенко представив 13 нових публікацій від місцевих дослідників. Окрему увагу привернули ґрунтовний довідник Вікторії Вовкодав «Нерухомі пам’ятки НІЕЗ «Переяслав» (1954-2025)» та унікальний бібліографічний покажчик «Україна Terra Kozakorum» (на 9000 описів), який презентувала директорка наукової бібліотеки УГСП Ольга Шкира.
Завершилися XV «Сікорські читання» масштабним нагородженням. Олександр Реєнт вручив грамоти та подяки НСКУ великій когорті місцевих краєзнавців. А ректор Віталій Коцур відзначив пам’ятними коїнами із зображенням Сікорського головних партнерів та нагородив працівників Заповідника, які є випускниками Університету, грамотами з нагоди 40-річчя поступу вишу. Серед нагороджених – Марина Навальна, Вікторія та Сергій Вовкодави, Ігор Гайдаєнко, Олександр Колибенко, Катерина та Тарас Нагайки.
