Контрольовані операції є ключовим елементом податкового регулювання для компаній, що здійснюють міжнародні транзакції. Вони регулюються нормами трансфертного ціноутворення (ТЦУ), які забезпечують відповідність цін між пов’язаними сторонами ринковим умовам. Підприємствам необхідно готувати звітність з тцу, включаючи трирівневу документацію, щоб відповідати Податковому кодексу України (ПК України) та нормам ОЕСР станом на 2025 рік. У цій статті розглянемо оновлення критеріїв пов’язаності які посилили актуальність цього питання.
Що таке контрольовані операції?
Контрольовані операції – це господарські транзакції, які впливають на базу оподаткування податком на прибуток підприємств і підпадають під спеціальний контроль з боку податкових органів. Вони виникають переважно між резидентами України та нерезидентами, якщо сторони є пов’язаними або операції проводяться з контрагентами з юрисдикцій з низьким рівнем оподаткування. Основна мета такого контролю – запобігти ухиленню від оподаткування шляхом штучного заниження або завищення цін. Приміром, якщо українська компанія експортує товари до пов’язаної закордонної філії за заниженою ціною, це може зменшити оподатковуваний прибуток в Україні, що призводить до втрат для державного бюджету. Згідно з оновленнями 2025 року, контроль поширюється не лише на юридичну, а й на економічну пов’язаність, де операції з одним контрагентом становлять 75% або більше від загального доходу чи витрат платника.
Які критерії визнають операції контрольованими?
Одним з фундаментальних аспектів є контрольовані операції критерії, які визначені в пункті 39.2 Податкового кодексу України. Операція вважається контрольованою, якщо вона відповідає двом основним умовам:
- річний дохід платника податку на прибуток перевищує 150 мільйонів гривень (з урахуванням доходів від усіх видів діяльності);
- обсяг операцій з одним контрагентом перевищує 10 мільйонів гривень за рік.
З 1 січня 2025 року критерії були розширені: тепер пов’язаними особами вважаються не тільки ті, де одна сторона володіє 25% або більше статутного капіталу іншої, але й випадки економічної залежності – коли 75% доходів або витрат пов’язано з одним нерезидентом. Поза тим, операції з резидентами низькоподаткових юрисдикцій (перелік оновлено Кабінетом Міністрів України наприкінці 2024 року – прим.авт.) автоматично підпадають під контроль, незалежно від пов’язаності.
Серед додаткових критеріїв – операції з сировинними товарами, інтелектуальною власністю чи фінансовими послугами, де застосовуються спеціальні методи ТЦУ, зокрема порівняльна неконтрольована ціна чи метод чистого прибутку. Приміром, якщо компанія імпортує сировину від пов’язаної сторони з офшорної зони, ціна повинна відповідати котируванням на міжнародних біржах. Недотримання цих критеріїв може призвести до коригування податкової бази під час аудиту Державної податкової служби (ДПС). З 2025 року також збільшено нижню межу частки володіння для визнання пов’язаності, що охоплює більше середніх підприємств.
Звітність з трансфертного ціноутворення (ТЦУ)
Звітність з ТЦУ є обов’язковою для платників, які відповідають критеріям контрольованих операцій. Вона подається до ДПС до 1 жовтня року, наступного за звітним (наприклад, за 2024 рік – до 1 жовтня 2025 року). Трирівнева документація включає:
- Локальний файл: Детальний аналіз конкретних операцій, включаючи опис функцій, ризиків і активів сторін, методи ТЦУ та економічний аналіз. Він повинен обґрунтовувати, чому ціни відповідають ринковим.
- Майстер-файл: Глобальний огляд структури групи компаній, стратегії та розподіл функцій у багатонаціональних групах.
- Звіт у розрізі країн (CbCR): Для груп з консолідованим доходом понад 750 мільйонів євро, де вказуються доходи, податки та співробітники по кожній країні.
Підготовка такої звітності вимагає збору значного обсягу даних, включаючи контракти, фінансові звіти та ринкові бенчмарки. У 2025 році акцент робиться на операціях з непов’язаними нерезидентами, якщо вони перевищують 75% обсягів, що розширює коло платників. Бланк звіту доступний на сайті ДПС, і його подання здійснюється в електронній формі через кабінет платника.
Документація та методи ТЦУ
Поза базовою звітністю, підприємства повинні вести документацію, яка обґрунтовує ціноутворення. Методи ТЦУ, рекомендовані ОЕСР і впроваджені в ПК України, включають:
- Порівняльна неконтрольована ціна: Порівняння з аналогічними операціями на відкритому ринку.
- Метод перепродажу: Застосовується для дистриб’юторів, де маржа прибутку повинна бути ринковою.
- Метод «витрати плюс»: Додається націнка до витрат.
- Метод чистого прибутку: Аналіз рентабельності операцій.
- Метод розподілу прибутку: Для складних операцій з інтелектуальною власністю.
Документація повинна бути готова до запиту ДПС протягом 30 днів. У разі відсутності – штрафи до 3% від суми операцій, але не менше 300 мінімальних заробітних плат (близько 2,4 мільйона гривень у 2025 році).
Наслідки недотримання та рекомендації
Недотримання норм ТЦУ може призвести до донарахування податків, штрафів і навіть кримінальної відповідальності за ухилення. Наприклад, у 2024 році ДПС провела понад 500 перевірок, виявивши порушення на мільярди гривень. Для уникнення ризиків бізнесу рекомендується проводити щорічний аудит ТЦУ, використовувати програмне забезпечення для бенчмаркінгу та консультуватися з фахівцями. Зміни 2025 року, такі як визнання операцій контрольованими за економічним критерієм, вимагають від компаній перегляду контрактів і стратегій.
Контрольовані операції – це не лише податковий тягар, але й можливість для бізнесу оптимізувати процеси та мінімізувати ризики. З оновленнями 2025 року, включаючи розширення критеріїв і посилення контролю, підприємствам варто інвестувати в compliance. Консультації з аудиторами та використання рекомендацій ОЕСР допоможуть адаптуватися до змін, забезпечуючи стійкість у глобальному середовищі. Регулярний моніторинг законодавства є ключем до успіху.
