У Переяславі відбувся урочистий захід з ушанування пам’яті Тараса Шевченка. Напередодні Україна відзначала 211-ту річницю від дня народження світоча нації, який ще за життя став її пророком. А сьогодні, 10 березня, у 164-ті роковини смерті Великого Кобзаря, біля погруддя на території Музею «Заповіту» переяславці згадували, як місто пов’язане з його життям і творчістю, повідомляє Proslav.
В урочистостях з нагоди роковин Кобзаря взяли участь представники органів влади, митці, культурні діячі, наукові співробітники НІЕЗ «Переяслав» та просто небайдужі містяни з квітами. Вони згадували про внесок Шевченка в становлення національної свідомості, говорили про невмирущість Шевченкового слова та безцінність його спадку.
– Його сила волі та наполегливість, помножені на талант і працелюбність, явили світові в його особі: поета, прозаїка, перекладача, публіциста; живописця, скульптора, художника, майстра офорту і графіки, фотографа, маляра, ілюстратора, картографа; актора, співака, режисера, драматурга, театрального критика; мандрівника, винахідника, археолога, філософа, просвітянина, історика, – сказала ведуча церемонії Оксана Чирка.
Ведуча зазначила, що навіть через 200 років після народження Шевченка, під час Революції гідності 2014 року, Шевченкові рядки цитували найчастіше. Колись він закликав українців не коритися, боротися і не забувати тих, хто поліг за Батьківщину. Тож хвилиною мовчання присутні вшанували памʼять воїнів, які поклали життя за незалежність України.
Міський голова Переяслава Вячеслав Саулко у своїй промові підкреслив, що відчуває особливу гордість, адже геніальний митець жив і творив на славетній переяславській землі: неодноразово бував у Переяславі та в навколишніх селах, написав тут славетні твори та змальовував місцеві краєвиди.
У світі існує 16 музеїв, присвячених Тарасу Шевченку, десять з яких саме в Україні. Музей «Заповіту» у Переяславі відкрили 18 квітня 2008 року в колишньому особняку лікаря Андрія Козачковського, у якого з жовтня 1845 до січня 1846 гостював та лікувався Шевченко. Ще двічі поет побував у Козачковського в червні та в серпні 1859 року. В цьому будинку в ніч з 24 на 25 грудня 1845 року поет написав свій «Заповіт».
Старша наукова співробітниця НІЕЗ «Переяслав» Наталія Кухарєва розповіла, що вперше до Переяслава Тарас Шевченко потрапив за неофіційним дорученням Київської археографічної комісії. Як художник, у Переяславі він створював малюнки та зарисовки історичних споруд: зобразив Михайлівську церкву, комплекс споруд Святовознесенського монастиря та церкву Святої Покрови. Поблизу Переяслава, де тепер мікрорайон Борисівка, він змалював кам’яний хрест у пам’ять Святого Бориса, зобразив краєвиди вже затоплених сіл Андруші та В’юнище.
– Кажуть, що саме у Переяславі Шевченка вперше назвали «батьком». На честь приїзду поета ввечері 19 серпня 1845 року Андрій Козачковський влаштував вечірку, на якій була присутня місцева інтелігенція. Під час цієї зустрічі один пан щодо Тараса Шевченка промовив: «Оце – батько! їй-богу, хлопці, батько! Будь здоров, батьку!». Він так і залишається батьком української нації, – зазначила Наталія Кухарєва.
У межах урочистостей Анастасія Кравченко, вихованка студії конферансу «Акцент» Переяславського Центру культури і мистецтв, прочитала монолог княжни Варвари Рєпніної – її спогади про складність і глибину особистості Шевченка. Софія Леонова виконала композицію на слова поета «Зоре моя вечірняя». Наприкінці зустрічі присутні поклали живі квіти до пам’ятника Великому Кобзарю.
Більше цікавих фактів про те, що пов’язує Тараса Шевченка з Переяславом, за посиланням.
