Під час уточнення даних у ТЦК людині можуть сказати, що вона «приписана до команди» і має мобілізаційне розпорядження. При цьому вона може не пам’ятати ані документа, ані медогляду, на підставі якого його оформили. Тоді головне — з’ясувати походження розпорядження і його правові наслідки.
Мобілізаційне розпорядження — це документ, який у мирний час вручають придатному резервісту або військовозобов’язаному після визначення його призначення на особливий період та включення до військової команди. Отримують його лише ті, кого медичний огляд визнав придатними до служби (пункт 68 Порядку, затвердженого постановою Кабміну № 560). Під час мобілізації власник розпорядження зобов’язаний прибути на збірний пункт або до військової частини у зазначений строк (ч. 3 ст. 22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»). Від повістки воно відрізняється тим, що призначення людині визначили заздалегідь.
Звідки береться розпорядження
Підставою є попереднє визначення призначення і медичний огляд. За п. 68 Порядку № 560 довідка про придатність, отримана в мирний час під час включення до військової команди, дійсна п’ять років. Такий самий строк установлює і Положення про військово-лікарську експертизу (наказ Міноборони № 402). Тому розпорядження може спиратися на огляд, пройдений кілька років тому.
Головна пастка — старий медогляд
Пункт 69 того ж Порядку прямо каже: власників мобілізаційних розпоряджень призивають за результатами раніше пройденого медогляду та опитування про скарги на здоров’я. Якщо скарг немає і попередній висновок чинний, нову ВЛК проходити не потрібно. Тому якщо стан здоров’я змінився після попереднього огляду, про скарги важливо повідомити ТЦК та підтвердити їх медичними документами.
Проте є виняток. На ВЛК направляють тих, хто медичного огляду не проходив, у кого закінчився строк дії рішення про придатність, а також осіб, яких було визнано обмежено придатними і які не пройшли повторного медогляду, крім установлених Порядком винятків. Якщо огляд проведено під час мобілізації та/або воєнного стану, строк дії висновку про придатність становить один рік.
«Вирішальними стають не усні пояснення, а письмова постанова ВЛК, повний пакет медичних документів і швидке оскарження», — пише у своєму матеріалі про мобілізацію непридатних Станіслав Козуля, юрист з військового права «Центру правової допомоги».
Як дізнатися, чи є у вас розпорядження
Відомості про мобілізаційні розпорядження ведуться у військовому обліку за відповідними командами. Перевірити їх можна письмовим зверненням до свого ТЦК та СП із проханням надати копію розпорядження та медичного документа, на підставі якого його оформили.
Саме так діяли юристи Центру правової допомоги у Харкові навесні 2026 року. Після офіційних запитів в інтересах матері військовозобов’язаного ТЦК надав довідку ВЛК та мобілізаційне розпорядження сина, що дозволило перейти від усних пояснень до роботи з документами.
Що робити, якщо є підстава для відстрочки
Наявність мобілізаційного розпорядження не скасовує права на відстрочку (ст. 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»): людина, яка має законну підставу для відстрочки, призову під час мобілізації не підлягає. Якщо заява про відстрочку подана на належній підставі, до ухвалення рішення комісією військовозобов’язаний не підлягає призову — це передбачає п. 60 Порядку № 560. Відмову комісії можна оскаржити в адміністративному суді. Загальний строк звернення — шість місяців від дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права (ст. 122 КАС), але чекати до останнього дня не варто.
Якщо є сумнів у законності мобілізаційного розпорядження, спочатку варто визначити, що саме порушує права людини: висновок ВЛК, відмова у відстрочці, дії ТЦК чи саме розпорядження. Тому звернутися по допомогу з оскарженням мобілізаційного розпорядження доцільно ще до визначеної дати явки, а після прибуття на збірний пункт захищатися значно складніше.
Чим ризикує той, хто ігнорує
Неприбуття за мобілізаційним розпорядженням без поважних причин може бути кваліфіковане як умисне ухилення від призову під час мобілізації. Стаття 336 Кримінального кодексу передбачає за це від трьох до п’яти років позбавлення волі. Тому правило просте: розпорядження не ігнорують — його перевіряють, а за наявності підстав оскаржують у законний спосіб.
Матеріал підготовлено за участі юристів з військового права «Центру правової допомоги».
