Сьогодні, 30 листопада, відзначається Всесвітній день домашніх тварин. Люди часто заводять чотирилапих друзів, дбають про них та ставляться, як до членів родини.
Однак, Proslav вирішив поспілкуватись з Тетяною Чеботар з громадської організації «У добрі руки», щоб дізнатись як справи з тими тваринами, яким не пощастило жити у колі людської сім’ї.
– Розкажіть про діяльність своєї організації.
– Ми заснували ГО «У добрі руки» десь у лютому 2018 року. Проте займались волонтерською діяльності у такому напрямку ще задовго до цього.
Головною діяльністю нашої організації є виловлення собак-дівчаток та їх стерилізація. Проте, доводиться займатись усім.
– Скільки у вас чотирилапих знаходяться в притулку та скільки всього тварин пройшло за весь час?
– Наразі у нас 121 собака. Але притулок розраховано на 70 собак максимум. Тому, місця катастрофічно не вистачає.
З 2018 року по сьогодні ми стерилізували близько тисячі собак-дівчаток. А три року тому нашою організацією були простерилізовані усі без винятку безпритульні собаки міста. За цей час ми знайшли родини близько для 300 собак.
– З якими найбільшими викликами/проблемами ви стикаєтесь під час своєї діяльності?
– Однією з проблем, як я вже казала, є нестача місця для утримання тварин. Наприклад, вчора мені написали, що в мікрорайоні Левада собака кидається на людей. Але нам спочатку потрібно закінчити стерилізацію, потім розвести собак, а вже тоді зможемо її забрати.
Витрати на харчування є також однією з проблем. Міська рада виділяє нам 84 тисячі гривень на рік. До прикладу, усім собакам потрібно 40 кілограмів корму на день. Це, в свою чергу, коштує приблизно 1800 грн. Якщо зробити математичні розрахунки – отримаєте конкретну суму наших витрат на рік.
Проте, ми постійно знаходимось у пошуку гуманітарного корму, спонсорів. Однак, у нас не бувало такого, щоб в кінці дня на наступний не залишалось їжі для тварин. Цілодобово займаємось пошуком.
– Чи зачепила діяльність вашої організації війна?
– Не так сильно, як прифронтові зони, звичайно. Проте, багато людей позалишало своїх собак і котів. Деякі люди виїхали закордон, хтось пішов воювати. Тому, нас попросили, щоб ми їх забрали. А у нас, як я вже казала, місць немає. Єдиним виходом для нас залишається приходити до них додому та годувати цих тварин.
Ще велика проблема із біженцями. Була історія чоловіка із Запоріжжя. У нього на очах зірвався будинок сусіда. За його словами, він забрав найцінніше, що було – німецьку вівчарку Лорда. Переїхав в село Лецьки. Але це ще не кінець історії. Цьому чоловіку 85, онкохворий, потрібно проводити операцію. Після операція він буде оформлюватись в будинок пристарілих, а з собакою його не візьмуть. Тому, наразі роз’язуємо це питання. Є сподівання, що Лорда заберуть люди із того ж села.
Ми багатьом песикам знайшли сім’ї. Наприклад, одну німецьку вівчарку передали людям в Березань, іншу – в Бровари. Ще одна вівчарка, яку залишили, – її годували сусіди.
– Чи була у вас думка полишити займатись цією справою та сконцентруватись на особистій безпеці та безпеці рідних?
– Такі думки, чесно кажучи, виникають у мене через день. Але продовжувати займатись спонукає відповідальність за тварин. Моя мрія – щоб не було притулків, не було бродячих собак, а всі собаки були з сім’ями. Не скривлю душею, якщо скажу, що собак я люблю більше, ніж людей. Саме за їхню чесність. Якщо вона тебе захоче вкусити – вкусить, але якщо вона тебе любить, то любить до смерті.
– Як люди можуть допомогти Вашій організації?
– Нам зараз вкрай потрібен корм. Ми сьогодні взяли 22 мішки, однак цього не вистачить надовго. Далі будемо десь шукати. Наша організація забезпечена на 100% і ліками, і вакцинаціями. Проте, найнагальнішим питанням залишається корм. Хто не довіряє нам свої кошти, але хоче допомогти, то – купуйте й привозьте. Ми будемо тільки раді такій допомозі.
Чи бути новорічній ялинці у Переяславі? Детальніше – у нашому матеріалі.
